З ПРАКТИКИ СЛОВОВЖИВАННЯ. 6

АБИ-ЩОБ

Останнім часом надто «популярним» став сполучник аби у складнопідрядних реченнях, де свою функцію має виконувати нормативний синтаксичний засіб сучасної української мови — сполучник щоб. Наприклад: І для того, аби критики та вчителі мали змогу почерпнути потрібну інформацію, існують академічні видання творів письменника; Здавалося, що це єдина установа в Україні, зацікавлена в тому, аби видання не зупинилось (з газ.). В обох випадках замість аби треба було використати сполучник щоб з його чітко окресленим значенням.
Слово аби має обмежувально-умовне значення, пор.: Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співать (Л. Глібов).
Найчастіше аби має видільно-приєднувальне значення, і його функція наближається до функції часток тільки б, коли б. Напр.: Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Т. Шевченко); Ми люди хороші, нам аби гроші (В. Дрозд).
Розширення сфери вживання слова аби нерідко спричиняється до утворення штучних, неприродних конструкцій.