В. В. ЧУМАК

ДРУЖНІЙ АДРЕС ЧИ ДРУЖНЯ АДРЕСА?

У мовній практиці є чимало випадків помилкового вживання слів, близьких за звучанням, але різних за значенням. Такі близькозвучні слова називаються паронімами (від гр. ρατα «біля», «поряд», οηοµα «ім’я»). Паронімія може виникати як у групах власне українських слів (будівник — будівельник, їда — їжа), так і в словах іншомовного походження (компанія — кампанія, талан — талант), причому в деяких випадках такі близькозвучні слова або зближуються за своїм значенням, або розмежовуються. Це залежить від лексичної сполучуваності слів-паронімів.

Прикметники дружний і дружній часто сплутують. Ці близькозвучні слова мають різні значення і відповідно поєднуються з різними словами. Пор.: «День був золотий, блискучий, як буває лише на початку дружної і раптової весни» (Т. Масенко); «Єдиною дружною сім’єю ми побудували соціалістичне суспільство» (З газети); «Все чесне і живе на світі із нами стало в дружний ряд» (М. Рильський); «А в голосі його раз у раз прохоплювались нотки чи то легкої насмішки, чи то дружнього застереження» (Ю. Шовкопляс); «Щасливий гомін і дружній сміх спліталися в єдину симфонію звуків і кольорів» (О. Гончар); «Грають прапори червоні… Стиски дружньої долоні, радості слова» (М. Рильський).

Як бачимо, слово дружний уживається в значеннях «одностайний, злагоджений, одночасний», а слово дружній — «прихильний, доброзичливий, дружелюбний».

У вживанні запозичених з французької мови близькозвучних слів кампанія (фр. campagne — «похід») і компанія (фр. compagnie — «товариство, спілка») так само трапляються помилки. Треба запам’ятати, що слово кампанія в сучасній українській мові вживається у двох основних значеннях, а саме: 1) «заходи для здійснення важливих громадськополітичних чи господарських завдань»: «Нинішня виборча кампанія проходить в обстановці небувалого політичного і трудового піднесення» (З газет); «Завідуючий відділом сільського господарства був у відрядженні на посівній кампанії» (П. Автомонов); 2) «воєнні дії»: «Головною стратегічною метою далекосхідної кампанії був розгром основної ударної сили японського імперіалізму — Квантунської армії» (З газет).

Іменник компанія також має два значення: 1) «група людей, об’єднаних певними інтересами»: «Весела компанія з піснями й музикою зупинилася біля острова» (О. Бойченко); «Поїде цього разу без компанії, треба ж людині і усамітнитись коли-небудь» (О. Гончар); 2) «торговельне або промислове об’єднання»: «Пізніше, коли з’явилась пароплавна компанія і відбила у поромщиків перевіз, перенесли Кабашні всю свою діяльність на Каховку» (О. Гончар).

Українські пароніми адрес і адреса — запозичені від одного й того ж французького слова adresse, але оформляються різними закінченнями і називають різні поняття. Проте у розмовній практиці дуже часті випадки помилкового вживання цих слів. Значення слова адреса — «місце проживання особи або місце знаходження установи», «напис на конверті, посилці тощо» — сплутують із значенням слова адрес — «письмове привітання, звернення до якоїсь особи чи установи». Ці значення треба розрізняти. Пор.: «Адреса записана на папірці, вела з головної вулиці в тихі зелені провулки, де пахло молодою травою» (Д. Ткач) і «До дня 60-річчя ювілярові було вручено адрес від Президії Академії наук УРСР» (З газет).

Різними за значеннями і близькими за звучанням в українській мові виявляються слова талан і талант, запозичені з грецької мови. Треба пам’ятати, що слово талан означає «доля, щастя, удача»: «Твій талан от тебе не втече» (І. Нечуй-Левицький); «Вона найбідніша тому, що має тільки свій талант і ніякого талану» (Ю. Смолич). Слово талант означає «видатні природні здібності, високий ступінь обдарування»: «Мистецтво, поезію рухають уперед таланти» (М. Рильський).