Культура української мови на щодень
  • Персоналії
  • Мовні труднощі
  • Бібліографічний покажчик
  • Виконавці проекту
  • Поиск
  • Меню
🏠1 / Мовні труднощі2 / Б3 / байт

НА ОДИН-ТРИ-П’ЯТЬ РОЗРАХУЙСЯ!

У мові часто трапляються огріхи, пов’язані з уживанням іменників — назв фізичних величин із числовим значенням. Ускладнення виникає, коли відмінюються ці назви при різних числових величинах, до того ж і форма зазначених слів специфічна. Адже у називному відмінку множини іменник, що узгоджується з числівником, скажімо, 5 метрів, формально виступає у родовому відмінку множини. Як зазначено у науковій літературі, синтаксична функція кількісних числівників особлива: виступаючи у сполученні з іменником, що містить у собі лексичне значення залежного від цього іменника означення (у нашому випадку назви фізичної величини), підпорядковують собі іменник, тобто виконують головну роль: обсяг складає 40 гігабайтів, частота сягає 300 кілогерців. Тут форма родового відмінка іменників гігабайтів і кілогерців залежить від числівників.

Які ж основні правила вживання у родовому відмінку множини іменників — назв фізичних величин. Зауважимо, що такі іменники здебільшого є іменниками чоловічого роду другої відміни, а також жіночого роду першої відміни. Як зазначено в чинному правописі, іменники чоловічого роду другої відміни, що закінчуються на кінцевий приголосний основи, у родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення; ті ж іменники жіночого роду першої відміни мають нульове закінчення. Така особливість уживання іменників з числівниками характерна для усіх числівників, окрім слів два, три й чотири, при яких іменник виступає у формі називного відмінка множини.

Для наочності пропонуємо таблицю використання деяких іменників — назв фізичних величин при різних числових величинах.

Сергій Чемеркін

Пошук

Розділи сайту

  • Персоналії
  • Мовні труднощі
  • Бібліографічний покажчик
  • Виконавці проекту

Картини Тараса Григоровича Шевченка

ПредыдущийСледующий
Картина Шевченко Т Г «Почаївська лавра зі сходу» (папір, акварель, 1846)
Картина Шевченка Т Г «Благовіщенський собор у Нижньому Новгороді» (тонований папір, сепія, білило, 1857)
Картина Т Г Шевченко «В Решетилівці» (папір, туш, сепія, акварель, 1845)
Картина Шевченко Т Г «В Лихвині» (папір, туш, перо, 1859)
Тарас Шевченко. Хата батьків у с. Кирилівці. 1843.
Картина Шевченка Т. Г. «Ханга-Баба» (кольоровий папір, акварель, 1851)
Ілюстрація «Мені тринадцятий минало» Івана Їжакевича
Картина Т Г Шевченка «Селянська родина» (полотно, олія, 1843)
2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space
Прокрутить наверх