О. П. ПЕТРОВСЬКА

ГОВОРИТИ — РОЗМОВЛЯТИ — БАЛАКАТИ

Висока культура висловлення забезпечується умілим використанням синонімічного багатства певної мови. Вдалий добір синонімів урізноманітнює і збагачує мову, робить її виразнішою, дає можливість повніше і точніше оформити думку. Різні частини мови не в однаковій мірі багаті синонімами. Численністю і різноманітністю, як зазначають дослідники, відзначається дієслівна синоніміка.

Особливо багата в українській мові синоніміка на означення акту мовлення.

Найзагальнішим нейтральним словом тут виступає дієслово говорити; воно багатозначне й у семантичному плані синонімізується з різними словами. Досить широко слово говорити вживається зі значенням «мати здатність усно передавати словами свої думки, почуття тощо; володіти мовою взагалі»: «Мов яблучко у садочку, Кохалась дитина. І говорить уже стало, І вчила княгиня Тільки «мамо» вимовляти. А «тато» не вчила» (Т. Шевченко); «І як було всім зрозуміти, що в мене одна наречена… про яку я думав, мабуть, тоді, коли не вмів ще говорити» (Ю. Яновський). Це саме значення властиве і дієслову розмовляти. Пор.: «Маля кричить… Воно не може розмовляти, бо ще не вміє» (В. Сосюра); «Олексі і Меланці здавалося, що син уже все розуміє, дарма що він не розмовляє» (П. Кочура).

Семантично тотожним з говорити, розмовляти виступає і розмовний синонім балакати. Пор.: «Язик має і коняка, та не балака» (Укр. прислів’я); «Солоха росла — виростала. Ось уже їй восьмий пішов, а вона ще й балакати не навчилася» (Панас Мирний).

Синоніми говорити, розмовляти, балакати мають також семантичний відтінок «володіти якою-небудь мовою». Напр.: «Прибулий [іноземець] добре умів говорити поросійському» (О. Гончар); «Складнішою виявилася і тодішня Україна. Була вона повна своїх і чужих панів, які добре розмовляли по-українському» (О. Довженко); «По-французькому балакать Там [в Ельдорадо] уміють всі лакеї, А пани всі мови знають — Крім своєї, крім своєї» (В. Самійленко).

Дієслова говорити, розмовляти, балакати є синонімами й у значенні «усно висловлювати думки, погляди і т. ін.». Напр.: «Приїздив Шаляпін… Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою «Хованщина» (М. Коцюбинський); «Надворі Марійці стало весело, вона сміялась, говорила голосно» (Є. Гуцало); «За старого… багатого… За сотника Йвана…» — Сама собі розмовляла, А потім сказала: «Я ще, мамо, не виросла, Ще не дівувала» (Т. Шевченко); «Була незадоволена [Юля], хмурилась і не розмовляла» (Г. Тютюнник); «А маленький той був чоловік дуже понурий і балакати не любив» (О. Довженко); «Намовчавшись у степу, він [чабан] зараз хоче балакати» (О. Гончар).

У цьому значенні слова говорити, розмовляти, балакати синонімізуються з рядом дієслів емоційно зниженого плану: базікати, плести, молоти, верзти, патякати і под.

Пор.: «А що вже там без нього скоїлось, що там діється зараз, не зна, не буде даремно й базікати» (А. Головко) ; « — Отой решетилівський наймитюга, що про нього колись Нестір плів, справді міг тут [у Каховці] збити капітал» (О. Гончар); «—Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх. — Дурне мелеш, Уляно» (М. Стельмах); « — Який же це орел? Про кого ти верзеш? — спитала Гризельда. — Про кого ж, як не про князя Домініка, — сказала баба» (І. Нечуй-Левицький); «Поклавши хлудину на плече, миролюбно патякає [сторож] в гурті школярів» (С. Васильченко).

В одному синонімічному ряду виступають слова говорити, розмовляти, балакати також у значенні «усно обмінюватися думками, вести бесіду». Напр.: «Ми вдвох, ходячи по хаті, говоримо, сперечаємось та так завзято, як ніби від нашої суперечки залежить щастя громадське» (М. Коцюбинський); «Посхилявшись, вони їли з одного казанка і про щось розмовляли» (О. Гончар); «Сидимо собі з Левадихою та балакаємо про се, про те» (І. НечуйЛевицький).

Такий же значеннєвий відтінок мають і емоційно-оцінні слова: базікати, лепетати, пащекувати та ін. Пор.: «І Настя, і Параска… більше мовчки сиділи, сопли. Базікали Зайчиха з Кулиничихою» (Панас Мирний); «Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної.., нічого перед собою не бачать, забалакались» (Леся Українка); «Молодиці в теплій хаті пили, пащекували» (К. Гордієнко).

Отже, дієслова говорити, розмовляти, балакати, базікати, плести, молоти, верзти, патякати, пащекувати та ін. мають спільні значення, спрямовані на словесне вираження думки, й є семантичними або ідеографічними синонімами. Вони означають те саме поняття, але різняться додатковими значеннєвими відтінками. Синоніми говорити і розмовляти — це нейтральні слова, які в українській мові виступають паралельно. Однак при їх взаємозаміні треба мати на увазі, що кожне з них служить для передачі найтонших нюансів думки. Коли йдеться про значення «мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою взагалі», то стрижневим виступає слово говорити, оскільки воно найконкретніше вказує на акт мовлення, на здатність володіння цим процесом. У семантичній структурі слова говорити це значення є головним і в лексикографічних працях подається першим. У семантичному відтінку «володіти певною мовою» домінантою теж є слово говорити, яке в даному випадку асимілюється з набуванням знань, умінь, навичок і т. ін. в галузі якої-небудь мови1 . Домінуючим дієслово говорити є й у значенні «усно висловлювати думки, почуття».

Особливість цього семантичного різновиду в тому, що тут висловлення безвідносне, в ньому відсутня вказівка на співбесідника2 .

Слово розмовляти найповніше виражає значення «усно обмінюватися думками, вести бесіду з ким-небудь», воно означає акт мовлення, що здійснюється не однією особою; у даному випадку наголошується на словесному обміні думками3 .

Синоніми говорити, розмовляти, балакати, базікати, плести, молоти, верзти, патякати, пащекувати розрізняються за сферою та широтою вживання. Так, говорити і розмовляти можуть уживатися в усіх функціональних стилях літературної мови, проте найактивніше використовуються в художньому і публіцистичному мовленні, перше з них є ширше вживаним; інші ж слова цього ряду стилістично обмежені й характерні здебільшого для розмовно-побутового стилю усного літературного мовлення. Широко використовуються синоніми говорити і розмовляти в аналізованих значеннях і тоді, коли треба уникнути повторення того самого чи однокореневого слова.

У значенні «викладати усно конкретно звернені до кого-, чого-небудь міркування, зауваження і т. ін.» говорити синонімізується з казати. Ці синоніми мають однаковий семантичний відтінок, не несуть ніякого емоційного навантаження і на цій підставі паралельно вживаються в сучасній українській мові, зокрема в словах автора при передачі прямої мови. Пор.: « — Коханий, — говорить Галя, — а що як справді нападуть на нас розбійники?» (Марко Вовчок); «—Він загинув, мабуть, від власної гранати, — похмуро говорить Сагайда, схилившись над Брянським» (О. Гончар); «—Куди ж ти? Вже обід готовий, — каже Христя» (Панас Мирний); «Признавайтесь, синки, добре вас шмагали березовими віниками? — казав Тарас, звертаючись до синів» (О. Довженко). Домінантою в цьому ряді слід вважати слово казати, яке порівняно з говорити, відрізняється більшою конкретністю, характерною для авторської мови.

З таким же значенням виступають і дієслова базікати, лепетати, патякати і под.

Пор.: « — Бач, як батько кланяється низенько своїй чесній дочці, — базікала прикажчикова жінка» (Панас Мирний); «— Я не знаю, як ви тут живете на селах, — почала лепетати прихожа московка» (І. Нечуй-Левицький); «— Ну, то йди… йди! І я прийду… Ти думаєш — може, не втраплю?.. Утраплю!.. — патякав Федір» (Панас Мирний).

1 У СУМІ така семантична відмінність слова говорити виділяється відтінком при першому значенні, у слові розмовляти це третє значення, а в балакати вона не диференціюється зі значенням. 2 У СУМІ це значення подається другим у лексикографічній розробці слова говорити, у слові розмовляти такої рубрики немає, а в балакати воно тлумачиться посиланням на розмовляти. 3 У семантичній структурі слова розмовляти це значення є основним і в СУМІ подається першим, у слові говорити воно є третім, а в балакати тлумачиться за формулою «те саме, що розмовляти».

Вживання цих слів експресивно зниженої категорії в літературній мові стилістично обмежене.

В інших семантичних різновидах дієслово говорити вступає у синонімічні зв’язки з іншими словами і перебуває у складі кількох синонімічних рядів. Отже, добираючи відповідний синонім до слова говорити, треба зважати на те, що воно за окремими значеннями синонімізується з різними словами, уміле використання яких дасть можливість найбільш правильно, яскраво, чітко і виразно оформити висловлювану думку.