БАНКОВИЙ — БАНКІВСЬКИЙ

Утворені від іменника банк прикметники банковий і банківський наявні в словнику (СУМ. — Т. І. — К., 1970). Тут зафіксоване їхнє спільне найзагальніше значення без акценту на особливостях слововживання. З часом мовні варіанти розподібнюються. Можемо спостерігати цей процес на прикладі обох слів. Взаємозамінними вони залишаються не в усіх утворених з ними словосполученнях. Звичне слововживання банковий внесок і банківський внесок, банковий документ і банківський документ, банковий капітал і банківський капітал, банкова книжка і банківська книжка, банкова операція і банківська операція, банковий переказ і банківський переказ, банкова політика і банківська політика, банкова справа і банківська справа, банковий стіл і банківський стіл. Порівняймо приклади з мовної практики газет: Україна самостійно провадить банкову, цінову, фінансову, митну, податкову політику, формує державний бюджет; Готтенбергера цікавили головним чином три розділи економіки: монетарна і банкова політика, кооперативний рух та економічна методологія.

У власній назві усталюється один із варіантів, як у назві вулиці — Банкова. Тільки банківський вживається у словосполученнях: банківський актив, банківський контроль, банківський крах, банківський кредит, банківське кредитування, банківський працівник, банківська робота, банківська система, банківський службовець, банківська ставка. У зв’язку з розвитком мережі банків відповідні теми активно обговорюються в ЗМІ: Створення окремими державами пільгових умов у порівнянні з Україною призведе до перетоку інвестицій і підприємницького капіталу туди, де нижчі податки, а вища депозитна банківська ставка — до відтоку грошових коштів, .. зменшення кредитних ресурсів (з газ.).

Сучасна мовна практика свідчить про розширення функціональних можливостей прикметника банківський, його помітну перевагу в мові ЗМІ, що відбивають реалії сучасного життя в Україні.

Тетяна Коць