Бджоли́ний — бджоля́ний — бджола́стий — бджільни́цький – бджільни́чий

З усіх наведених прикметників найбільш поширеними в усному і писемному мовленні є прикметники бджолиний і бджільницький.

Слово бджолиний вживається у словосполученнях з іменниками, які називають поняття, безпосередньо пов’язані з бджолами. Наприклад: «Дзвенить срібло гірської річки, гуде в дуплі бджолиний рій» (Дмитерко); «…уздовж жолобка сиділи густо бджоли й жадібно пили воду,— це був їхній бджолиний водопій» (Яновський).

Звуковим варіантом до бджолиний виступає прикметник бджоляний, який у мові художньої літератури вживається нарівні з бджолиний як у прямому, так і в метафоричному значеннях: «Даша зітхнула. Думки плуталися. Не могла відповісти собі на багато питань, що бджолиним роєм гули в голові…» (Журахович); «Модель різко сіпнулась, наче від болю, й раптом з легеньким бджолиним гудінням пішла по сторчовій лінії вгору» (Донченко); «В одному місці зібралась юрба, переважно жінки. Вони збилися круг візка, як чорний бджоляний рій» (Коцюбинський).

Слово бджоляний зрідка трапляється і в спеціальній літературі: «Медозбір на пасіці ім. Щорса щороку значно перевищує середню продуктивність бджоляних сімей в колгоспах Лозівського району» (І.П. Левенець, «По 101 кг меду на бджоляну сім’ю», К., 1957). Останнім часом у спеціальній літературі переважає як термінологічне слово бджолиний; «У своїх працях вони підкреслюють важливе значення збереження і посилення цінних якостей бджолиних сімей» («Бджільництво», 1966).

Ряд звукових варіантів бджолиний — бджоляний доповнюється прикметником бджоластий, який трапляється в художньо-образному мовленні з відтінком метафоричноозначального значення: «Коли над очікуючими гарматами ще гуділи бджоли, а не літаки, поет (Малишко. — О. Д.) уже уявляв себе на війні, і тільки в сні йому ввижалася мирна бджоласта днина» («Літературна Україна»).

Словом бджільницький позначаються предмети, поняття, що пов’язані з бджільництвом: «Треба мати максимальний вихід бджільницької продукції при мінімальних затратах робочої сили…» (І.П. Левенець, зазнач, праця); «…доцільніше використовувати висококваліфіковані бджільницькі кадри» (там же).

Поряд із словосполученнями бджільницькі кадри, бджільницький інвентар, бджільницька наука зрідка вживається форма бджільничий: «Бджільничий технікум вона На тому тижні закінчила» (Воскрекасенко). Як термін у спеціальну літературу ввійшло слово бджільницький.