БЛАГОДІЙНИЙ —БЛАГОЧИННИЙ

Ці слова хоча й мають спільний старослов’янський корінь благо-, з яким у мові утворено чимало лексем, але вони різняться не лише значеннями, а й сферами функціонування.

Благочинний — назва служителя культу, що керує церквами кількох парафій. Відповідно його посада йменується благочинство. Напр.: «Патріарх Іова запровадив посаду «попівських старост» (благочинних)» (з газ.); «Не чув тебе наш благочинний, а то до хору взяв би, — додав Микола» (В. Шевчук); «Він [о. Артемій] став недавно благочинним, і це благочинство пригодилось йому, щоб через його добувати собі користь навіть од сусідніх дідичів» (І. Нечуй-Левицький).

Благодійний же — це (1) корисний, благотворний, добрий і разом з тим (2) призначений для подавання матеріальної допомоги бідним, сиротам і т. ін. Напр.: «Нині ідеї милосердя воскресають, широкий благодійний рух громадськості відроджується» (з газ.); «Учасники шоу-програми відвідують будинки для людей похилого віку і дитячі будинки, лікарні, займаються благодійною діяльністю» (з газ.). Саме у другому значенні та у сполуках типу благодійна програма, благодійний аукціон, благодійна справа, благодійне свято, благодійний внесок і под. це слово видається співзвучним із благочинний. До того ж і практика ЗМІ показує, що слово благочинний вже вживають як синонім до благодійний у 2-му значенні; пор.: «Грошові кошти від проведення лотереї частково підуть на благочинні внески до Фонду Червоного Хреста України» (з газ.).

Оманлива синонімічність виникла під впливом паронімічної схожості слів, а також подібності значень їх складників: чинний — діяльний, активний та дійовий — здатний активно діяти; здатний впливати на що-небудь. Ще об’єднує ці слова сема ‘служіння’ — власне, служіння благородній справі.

Чи збережуть ці два слова свою функціональну обмеженість, покаже час.

Світлана Бибик