ОКСАНА ОЖИГОВА: ДІАЛОГ ІЗ ЧИТАЧАМИ

Чи є в українській мові слово «спекотно»? Ні в тлумачнику видавництва «Перун», ні в електронній версії «Словники України» цього слова немає, хоч в Інтернеті воно трапляється досить часто.

Прислівник спекотно закономірно утворюється від прикметника спекотний, що зафіксований у Словнику української мови в 11 т., де знаходимо тлумачення ‘дуже жаркий, душний’ із відповідними ілюстраціями: Був спекотний липневий день. У цьому ж словнику наведено словосполучення спекотливий день, спековий день. Тобто на позначення стану можна утворити прислівники спекотно, спекотливо, спековито, з яких саме перший, на нашу думку, відповідає продуктивному словотворенню в українській мові, пор. холодний — холодно, зимний — зимно, а також теплий — тепло, жаркий —жарко.

Відсутність згаданого прислівника в словнику можна пояснити тим, що до реєстру словника не завжди вводяться регулярні можливі утворення прислівників від спільнокореневих прикметників.

Прошу пояснити, на основі яких правил утворене слово юрисконсульт.

Запозичене слово юрисконсульт походить від латинського jurisconsultus — правознавець. Це складне слово було утворено в іншій мові від двох основ juris — право та consultus — знати і в такому вигляді засвоєне нашою. До речі, за подібною моделлю будуються слова юрисдикція (jurisdiction — проголошення права), юриспруденція (jurisprudentia — знання права).

Чи пов’язаний зі словом «плакати» прикметник «плакований»? Ні. Слово плакований — пасивний дієприкметник, який утворився від дієслова плакувати. Це слово має два значення: 1) покривати вироби з металу або деревини іншим металом або деревиною для оздоблення, захисту від псування; 2) обкладати дерном схили насипів для захисту від розмивання водою.

3) Останнім часом поряд зі словом «карта» (географічна) чув також «мапа». Яке доречніше вживати? У Словнику української мови Б. Грінченка (1908) слово мапа пояснюється як географічна карта. Слово карта має кілька значень, однак таке, як «креслення земної кулі», відсутнє. Отже, на початку XX ст. у тому значенні, про яке йдеться, вживалося тільки слово мапа. Протягом останнього століття активізується лексема карта, зокрема у наукових працях та словниках. Зараз уживаються обидва слова. Лише час покаже, яке з них оберуть мовці.

Чи потрібно замінювати, вилучати з ужитку слово «повар», віддаючи перевагу слову «кухар»? Кухар і повар — синоніми. Вони мають різне походження. У давньоукраїнській мові існувало слово поварня (приміщення, в якому готують їжу). На початку XVIII ст. з польської мови приходить слово kuchnia (кухня), яке в польську потрапило з німецької. Відповідно, і слово куховар в нашій мові з’явилося пізніше, ніж повар.

Тепер обидва слова вживаються у мовній практиці. Жодне з них не суперечить законам мови, і тому обидва мають право на існування.

У яких випадках вживається слово «увічнення», а в яких — «увіковічення»? Слова увічнення, увіковічення мають однакове значення. Вони утворені від дієслів увічнити і увіковічити, що означають ‘робити пам’ятним навіки, зберігати для пам’яті нащадків’. Отже, однакове значення мають словосполучення увічнення і увіковічення пам’яті (якої-небудь особи або визначної події).

Яке слово в українській мові правильне: «охоронник» чи «охоронець»? Охоронник та охоронець — синоніми в значенні ‘той, хто охороняє, стереже кого-, щонебудь’. Однак слово охоронець має й інші значення: 1) той, хто піклується про збереження чого-небудь, оберігає щось; 2) той, хто захищає кого-небудь, дбає про його безпеку, добробут і т. ін.; 3) той, хто стежить за дотриманням чогось, піклується про непорушність, недоторканність чого-небудь (звичаїв, законів і т. ін.).

Отже, можемо сказати: На роботу запрошуються охоронники (або охоронці). Але тільки іменник охоронець нормативний у словосполученнях охоронець традицій, охоронець добробуту, охоронець закону.

Чи вживається в українській мові слово «строк», зокрема в такому контексті: короткострокові та довгострокові облігації? Слова строк та термін — синонімічні. Вони вказують на визначений для кого-, чогонебудь відтинок часу. Сучасна мова використовує слово термін у словосполученнях термін кредиту, термін повернення позики. Однак у складних словах другою частиною, як правило, виступає -строковий (довгострокова позика; довгострокові інвестиції). Отже, Ви не помилитеся, якщо будете послуговуватися терміном довгострокові облігації.

Як краще сказати — «лискуча шерсть» чи «блискуча шерсть»? Обидва слова правомірні в цих словосполученнях. Лискучий — той, що має блиск начищеної, лакованої, змащеної і т. ін. гладкої поверхні (лискучі вуса, лискучий круп жеребця). Блискучий — який дає блиск, блищить (блискуче волосся). Отже, шерсть блискуча (лискуча).

Як правильно: природня чи природна краса? Слово природний в українській мові багатозначне: •природний сміх (тобто непідробний, нештучний); •природна криничка (створена природою); •природна розмова (позбавлена напруженості); •природний розум (властивий від народження) тощо.

Цей прикметник належить до твердої групи, тому й краса природна (натуральна, непідробна), і сила організму природна. У множині прикметник природний має закінчення і: природні сили. Отже, прикметник природній в українській мові існує як форма давального відмінка жіночого роду, пор.: Вклоняюся цій природній красі.

Часто у протоколах пишемо: «По першому питанню виступив…» або «По другому питанню було прийнято рішення». Чи правильно це? У книзі «Українська ділова мова: практичний посібник на щодень» за редакцією М. Д. Гінзбурга (Харків, 2003) зазначено, що «комиссия по вопросам» перекладається українською мовою словосполученням із прийменником «з». Чи можемо таку форму використовувати в наших прикладах? Переклад прийменникових конструкцій, передусім в офіційно-діловій мові, — дуже непросте завдання. У згаданому посібнику помилки немає. На переклад прийменника впливає не іменник, з яким він поєднується, а значення, яке передає ця службова частина мови. Наведені приклади ілюструють позначення понять, що окреслюють певне коло знань, спеціальності тощо (тому й комісія з питань). Однак існують інші значення, які передає цей прийменник (зокрема, напрямку, способу називання і под.). Тому варто перекласти перші два речення так: В обговоренні першого (другого, третього…) питання взяв участь…; Щодо першого (другого, третього…) питання ухвалили (прийнято рішення). Або: 3 першого питання винесено ухвалу.

У Цивільному кодексі України часто трапляється термін «нікчемний». Наприклад, cm.

215 п. 2 «Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин)». Невже законодавці замінили слово «нечинний» гарним, але в цьому випадку недолугим словом? Дивно звучить слово нікчемний в офіційному документі. В українській мові ця лексема має кілька значень: 1) про річ, яка не відповідає певним вимогам (нікчемна робота); 2) позбавлений цінності, значення, нічого не вартий (синоніми: мізерний, суєтний); 3) невеликий за розміром, обсягом, кількістю, силою вияву (синоніми: незначний, обмежений).

Очевидно, що в наведеній частині закону це слово набуває іншого значення — недійсний. Варто зауважити, що в сучасній мові активним є процес термінологізації загальновживаної лексики. Однак слово, яке потрапляє до числа термінів (медичних, юридичних, технічних), має бути нейтральним. Через негативний відтінок значення, наявний у лексемі нікчемний, уведення його до складу юридичних термінів небажане.

Чи правильне речення «Це рівносильно такій сукупності двох рівнянь»? Слово рівносильний у перекладних словниках має значення ‘той, що має однакову силу’ (рівносильні двигуни).

В інших випадках слід вживати рівнозначний, тотожний. Отже: Цей вираз тотожний сукупності двох рівнянь.

Чи можливі варіанти словосполучення «більше ніж триста»? Російське сполучення более чем краще перекладаємо так: понад (триста), більш як (триста).

Як правильно перекласти українською мовою англійське слово advanced, бажано одним словом (тобто «підвищеного рівня» не підходить). Спадає на думку просунутий, просунений і російське продвинутый, але це звучить не по-українськи.

Слово advanced в англійській мові багатозначне. У значенні «високого рівня» воно може перекладатися як: •високий (рівень знання), •компетентний (викладач), •сучасний (погляд).

У деяких контекстах відповідниками можуть слугувати слова досконалий, довершений.

Словник жаргонної лексики фіксує слово просунутий, однак маємо застерегти, що молодіжний жаргон (і зокрема наведене слово) здебільшого формується під впливом російської мови.

Яке слово доречніше вживати — візитка чи візитівка? Наша мова останнім часом зазнає суттєвих змін. З одного боку, до активного словника входять запозичення, жаргонізми (переважно з тюремного, злочинного та комп’ютерного жаргонів), з іншого — повертається забута українська лексика, фразеологія. Спостерігаємо, що й у словотворенні часто орієнтуються на моду. Слово візитівка ілюструє саме такий процес. Хто знає, можливо, воно і знайде своє місце в мові, а вже потім і в словниках. Однак доречніше вживати нормативні вислови: візитка, візитна картка.

Підкажіть, будь ласка, чим можна в українській мові замінити іменник «дані»? Наприклад, у словосполученні «статистичні дані».

Синонімами до слова дані у наведеному словосполученні виступають лексеми показники, іноді — відомості (це залежить від контексту).

Як правильно: «вжити дієві заходи» чи «вжити дієвих заходів»? З погляду стилістики та граматики правильно оформлена друга конструкція, адже дієслово вжити вимагає у наведеному словосполученні родового відмінка множини.

Поясніть, будь ласка, у чому різниця між «правильною відповіддю» і «вірною відповіддю».

В українській мові слова правильний та вірний не синонімічні. Слово вірний вживається у значенні «той, що відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях» (вірний товариш, вірне кохання). Правильний — це «такий, що відповідає встановленим правилам, нормам» (правильна вимова, правильний висновок). Отже, відповідь — правильна.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike