Н. М. СОЛОГУБ

ШТАНИ, БРЮКИ

«У книжці К. Басенка «Життя прожити» я прочитав таке речення: «Тимофій сидів, загорнувшись у полатані на колінах штани.., у ночвах одкисали його костюмні брюки», — пише нам житель Ніжина Кошель Ф. Т. «Часто в передачах Чернігівського обласного радіо, в передачах торговельної реклами чую, що в продажу є чоловічі чи жіночі брюки. Мені незрозуміло, чому брюки, а не штани. Адже в українській мові раніше, здається, слова брюки не було», — зазначає дописувач.

Справді, слово штани в українській мові давнє. Його, зокрема, засвідчують українські прислів’я, приказки, пісні: «Один усе закладався — та й без штанів зостався»; «Невістка сорочку полатає, а зять штани здере»; «Дожилися: штани одні, а сорочок ще менше»; «Такий хлопець, що батькові штани короткі»; «Хто гостей шукає, той штани латає».

Загальновідомими є фразеологізми протирати штани, залишатися в одних штанах тощо.

Слово штани — обов’язкове в описах українського чоловічого національного одягу: …Завзятий, У синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях Навприсядки вліта козак.

(Т. Шевченко); «Тисячами збивалися вони [чумаки] весною біля бориславської переправи зі своїми рипучими можарами, в полотняних штанях та сорочках» (О. Гончар). Широко вживається воно і в описах одягу наших сучасників. На думку більшості спеціалістів, це слово має тюркське походження. Таких запозичень в українській мові взагалі багато. Пояснюється це історичними подіями, які викликали взаємодію східнослов’янських і тюркських мов. Деякі інші дослідники пов’язують його з італійським сутана або зближують із стегно. «Словник української мови» в 11-ти томах подає таке тлумачення: «Штани — одяг (переважно чоловічий), який має дві довгі або короткі холоші й закриває нижню частину тулуба та ноги».

Час вносить корективи в будь-які тлумачення, бо в процесі суспільного розвитку виникають нові поняття (або розширюються вже існуючі), а основне призначення мови — виражати ці поняття. Нові слова виникають із настійної необхідності щось називати. Одяг змінюється за фасоном, способом виготовлення (фабричний чи домашній), за призначенням.

Це впливає і на семантику слів, якими він позначається. Виникають нові назви, зокрема шаровари, рейтузи, панталони, галіфе тощо. Починається взаємодія між ними. У швейній промисловості найбільш вживаною стає назва брюки, яку часто знаходимо на етикетках та ярликах. І тому тепер часто слово брюки тлумачиться як один із видів штанів. Чи справді це так? І як бути у цьому випадку із сучасними техасами, джинсами, бананами і т. ін.? Це вид штанів чи брюк? Слово брюки в етимологічному словнику Шанського знаходимо як запозичення з голландської мови в XVIII ст. із значенням «широкі матроські штани із парусини». Інші вчені пов’язують його з назвою міста Брюгге, яке спеціалізувалося на виготовленні цього виду одягу. В українську мову назва, напевне, потрапила через російську. На нашу думку, слово брюки пов’язується насамперед з торговельною мережею, з мовою реклами. Воно прийшло в нашу мову з розвитком промисловості як позначення промислового виробу, тоді як давніше слово штани пов’язувалося з побутовим виготовленням одягу. Отже, сказати, що брюки — це вид штанів, було б занадто категорично. Це швидше синонім, який має певну сферу вживання.