БУРШТИН — ЯНТАР

Простежмо тлумачення цих слів у ряді словників української мови і пересвідчимось, що вони мають тотожне значення і є взаємозамінними у текстах різних стилів і жанрів. Зокрема, авторитетним підтвердженням цьому є «Словник синонімів української мови», де бурштин і янтар подано в одному синонімічному ряду без жодних рекомендацій-обмежень щодо вживання.

Ще на початку минулого століття знак смислової рівності між цими словами поставив Б. Грінченко, пославшись також на авторитет Є. Желехівського: «Бурштин, ну, м. Янтарь.

Желех.». Значно пізніше цю абсолютну значеннєву відповідність науково підтвердив академічний 11-томний Словник української мови. Янтар тут має визначення: 1. ‘Скам’яніла викопна смола хвойних дерев (переважно жовтого кольору різних відтінків)’; 2. ‘Виріб з цієї смоли’. У тому ж словнику під гаслом бурштин читаємо: ‘те саме, що янтар’.

В Універсальному словнику-енциклопедії автори виносять обидва слова в єдине гасло, що не залишає жодних сумнівів у їх значеннєвій тотожності: ‘бурштин (янтар), природна органічна сполука, викопна смола хвойних дерев’. Отже, не дивно, що і в науковій, і в науково-популярній літературі ці слова функціонують рівноцінно: «Бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра» (О. Воропай); «Башняк бачив багато янтарю, який видобувають у великій кількості на східному березі Сахаліну» (з газ.). Так само взаємозамінними є бурштин і янтар, коли вони уживаються як назви коштовностей: «Блимали нанизані на ремінці персні і обручки, палали жаровнями миски шліфованих, але не оправлених бурштинів» (3. Тулуб); «Доречним подарунком у таких випадках можуть бути менш претензійні сердолік, янтар чи бірюза» (з журн.).

А якому ж із названих слів віддають перевагу наші письменники? Мабуть, жодному, бо як бурштин, так і янтар в українській літературі стають основою для творення рельєфних художніх образів: «Чиста рідина світиться проти свічки, як бурштин, золотистими переливами» (П. Колесник); «Осінні вечори прозорі, як янтар» (А. Малишко); «Яблуко лежить переді мною світле, аж прозоре, мов янтар» (М. Рильський).

Галина Сюта

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike