ЧЕРЕДА — СТАДО

 

На позначення групи тварин одного виду, зокрема свійських, в українській мові є спеціальні назви. Їх досить докладний список можна знайти в Російсько-українському словнику М.Уманця і А.Спілки під словом стадо: табун (коней), косяк (риб), отара, ватага (овець), череда, черідка (корів, переважно дійних), група свиней — стадо, череда, черідка, птиці — зграя, табун та ін.
Словник за ред. Б. Грінченка фіксує іменники стадо, табун (про коней), стая, стадо (про птицю, рибу); отара (овець); ватага (про дрібну), косяк, табун коней. Слово зграя, за цим джерелом, стосується тільки людей — «толпа, скопище, шайка».
Отже, перелічені назви були відомі в другій половині XIX ст. у різних місцевостях України, але не завжди позначали те саме поняття. Лише наприкінці XIX ст. в основному окреслилося їх сучасне вживання. А втім, і сьогодні виникають суперечки про ту чи іншу назву. Дехто сумнівається в правильності вислову стадо корів: треба, мовляв, уживати тільки череда. Справді, основне значення іменника череда стосується насамперед великої худоби. Із таким змістом наводить цей іменник Словник української мови в 11-ти томах.
Коли йдеться про велику рогату худобу, про її випасання, вживають іменник череда, щодо овечок — отара, щодо коней — табун: На степах та в горах люди… пасли незліченні череди товару та отари овець (І. Нечуй-Левицький); Пастухи гнали з степових маєтків отари овець, череди волів та робочих верблюдів (О. Гончар).
Іменник череда стосується й інших свійських тварин. У словнику Уманця і Спілки це відображено перекладом і тлумаченням словосполучення «общественное стадо»: «(воли, корови, телята, часом і коні, і вівці) — череда». Про це свідчать і численні приклади з художніх творів: Греблею йшла череда і, здіймаючи куряву, ревла та мекала (М. Коцюбинський); — Василино! Вставай-бо та жени вівці до череди! (І. Нечуй-Левицький).
У мові класичної української літератури трапляються й інші словосполучення, наприклад: гусяча череда (М. Коцюбинський), череда свиней (Д. Мордовець); Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (М. Номис). Тобто іменник череда стосується не тільки корів.
Порівняно з ним іменник стадо має ширшу (у деяких моментах близьку і спільну) семантику.
Основне значення іменника стадо — «група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об’єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо)»: Надумалось воно [Ягня] все стадо насмішить (Л. Глібов); Він [Петро Скирда] гнав у тил колгоспну худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа (П. Панч); стада коней (І. Нечуй-Левицький), стада качок (І.Франко), гусяче стадо (М. Коцюбинський).
У художніх творах знаходимо й такі словосполучення: стадо слонів (І.Франко), стадо тюленів («Одіссея», переклад Бориса Тена), тобто слово стадо позначає велику групу будьяких тварин, птахів, риб тощо, які тримаються разом (зафіксоване в СУМІ як відтінок основного значення). Цей відтінок (як і основне значення) передається й словом череда, наприклад: Поважно плила ціла череда невеликих кленів (І.Франко) (Клень — діалектна назва риби головня).
Отже, іменники череда й стадо дуже близькі за значенням; у розмовній мові і в творах художньої літератури вони часто виступають як синоніми. Напр.: Ласкаво голубить свою дитину корова. Вона чекає, поки сонце… обігріє., і річку в балці, і стадо корів (Г.
Хоткевич); Попелясте стадо розгулює на березі Псла, скубе траву… Скот тяжко диха, чмиха — проти вітру пасе череду пастух (К. Гордієнко). У народнорозмовній мові більш поширена щодо корів назва череда. Пор. в «Енеїді» І. Котляревського: Як йшла черідка вечорочком…
Одне із значень слова стадо — «загальне поголів’я сільськогосподарських тварин того самого виду». І коли йдеться саме про поголів’я корів, тобто про загальну кількість голів у великому господарстві кажуть про стадо корів, а не про череду корів. Напр.: Що нам треба зробити, щоб поправити становище? … негайно поповнити стадо дійних корів (І. Рябокляч).
Те саме й щодо поголів’я інших свійських тварин одного виду: стадо свиней, стадо курей, стадо кролів та ін. Слово стадо в такому вживанні — це вже термін.