ЗАРАЗ ЧОТИРИ ГОДИНИ чи ЗАРАЗ ЧЕТВЕРТА ГОДИНА?

Називання часу порядковими числівниками — звичне явище для української літературної мови: зараз рівно п’ята, зустрінемось о четвертій.

Називання часу такими формами сягає глибокої давнини. Історичний словник української мови за редакцією Є. Тимченка датує їх XII-XIII ст., тобто вони вживалися ще в давньоруський період. У російській мові закріпилась форма з кількісними числівниками: сейчас пять часов, встретимся в четыре. Зазначимо, що у творах російських письменників XIX століття ще знаходимо у цій функції і порядкові форми.

В українській літературній мові (як і в білоруській) збереглася форма із порядковим числівником. Це фіксують твори письменників, словники, порадники, частково граматики.

Але під впливом російської мови порядкові словоформи почали витіснятися. Тому в період відродження призабутих форм порядкова конструкція почала сприйматися для багатьох як нова.

Прихильники кожної з форм найменування часу шукають додаткових аргументів. Ми відстоюємо для офіційного, інформативного стилю конструкцію з порядковим числівником типу: П’ята година сімнадцять хвилин. Це логічна відповідь на запитання у формі Котра година? Ні про вік дитини (людини), ні про вартість книжки такого запитання (з котрий) немає.

А чому ми не говоримо: П’ята година сімнадцята хвилина ? Спробуймо назвати позначені цифрами години й хвилини: 5.45, 7.15, 20.50, 21.48 і под. На першому місці стоїть назва годин (як основна інформація), а потім додається інформація про хвилини, тобто передається такий зміст: «Зараз п’ята година і ще сорок п’ять хвилин». Години змінюються через кожні 60 хвилин, а позначення хвилин залишається тим самим.

Виразу типу Пішла шоста година в українській літературній мові немає, хоча це дієслово є в конструкції пішов третій рік. Відповідник російської конструкції седьмой час — український вислів початок сьомої.

На підтримку порядкового числівника в часових конструкціях виступає й така додаткова інформація: за формами типу сьома п’ятнадцять відразу видно, що йдеться про час, а не про якусь іншу кількість (наприклад, сім п’ятнадцять — про вартість книжки).