ПРО ВИМОВУ ДЕЯКИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕРМІНІВ І ЗНАКІВ

Новими словами, які нещодавно прийшли в мову через посередництво комп’ютера, мовці послуговуються і поза межами віртуального середовища. Ці слова ми чуємо у побуті, вони навіть стали звичними в рекламі. Та чи завжди правильно їх вимовляють? Як свідчить мовна практика, помилки, зумовлені відхиленням від нормативної вимови назв-комп’ютерних термінів, є доволі частотними. Одна із найпоширеніших — неправильна вимова частини адреси сайту в Інтернеті, яка починається з трьох англійських літер — www: Наша адреса в Інтернеті: дабі-дабі-дабі, крапка… Чи дійсно така форма є порушенням? Загальновідомо, що назва літери w — дабл-ю (саме так, а не, наприклад, дубль-ве, як у німецькій мові, оскільки адреси сайтів у Інтернеті позначають літерами англійського алфавіту). Однак цілком очевидно, що вимовити назву цієї букви тричі ( дабл-ю-дабл-ю-дабл-ю) українцеві складно, тому й почали казати інакше — три дабл-ю, що, безперечно, швидше, легше для вимови і не суперечить нормам. До речі, нормативним є також вислів з означенням — потрійне дабл-ю. Чому дабл-ю середнього роду? За аналогією до української мови, де в алфавіті назва більшості букв — середнього роду ( ге, ве, пе та ін.).
Звідки ж узялося дабі-дабі-дабі? Воно сягає коренями англійської вимови. Дабл-ю не хочуть вимовляти не лише українці, а й англомовні користувачі Інтернету. Як свідчать електронні словники сленгу англійської мови, частину адреси www вимовляють даб-даб-даб. Тобто, як і в англійській мові, українське дабі-дабі-дабі — типова сленгова форма, яка, на жаль, часто звучить на радіо й телебаченні.
Одним із найбільш вагомих чинників ділової комунікації у Всесвітній мережі сьогодні стали електронні адреси. Знак @, який ставлять для відокремлення адреси користувача від назви сервера у мережі Інтернет, що використовується для передавання поштових повідомлень ( наприклад, petrenko@ukr.net), називають по-різному. Найчастіше на нього кажуть собака ( чи песик, собачка — як кому до вподоби), або іще равлик, вухо та ін. Яке ж у нього справжнє « ім’я»? Цей знак « родом» із латинської мови. Кажуть, що це відповідник латинського ad, яке часто вживалося як універсальне слово й означало ‘ на’, ‘в’, ‘щодо’. Проте використовувати його в електронній адресі першими почали американці, замінивши ним прийменник at, який означає майже те саме, що й у латинській мові. Як зазначають словники з електронної техніки, @ — скорописний варіант англійського прийменника. У мові-оригіналі ( англійській) у електронній адресі він читається як ет. Цю назву знака, яка вважається адекватною англійській, вживають і українці, проте дуже вже нам хочеться бачити у таких знаках живих істот.
Технічні можливості дають змогу використовувати такі графічні символи, які раніше були недоступними. І якщо знак *, який усі звикли називати зірочкою, використовували дуже давно, то знак # з’явився у загальному вжитку відносно недавно. Та й пов’язаний він більше не з комп’ютерами, а з мобільними телефонами. Користувачі мобільних телефонів називають його решіточка, а от справжня його назва октоторп ( від латинського octo — ‘ вісім’ і thorp — ‘село’; знак походить із середньовічної картографічної традиції, де так позначалося село, оточене вісьмома полями; згодом ним почали послуговуватися в біржовій практиці, в електронних засобах). Цікаво, що у мові звичайних користувачів комп’ютерів назва для цього знака не усталилася, адже тут ним послуговуються значно рідше, ніж у мобільних телефонах. Проте цей знак незамінний для програмістів. А от в англійській мові # часто є замінником нашого знака на позначення номера — №. До речі, нерідко цей знак називають дієзом, хоча до знака альтерації ( у нотному запису) він ніякого відношення не має — звичайна зовнішня схожість.
До рідко використовуваних знаків на клавіатурі належить ^ — циркумфлекс. Він менш популярний через своє призначення — позначати певні функції при програмуванні. Та оскільки він існує на клавіатурі комп’ютера, не дивно, що йому дали назву — дашок. Однак форма дашок навіть серед україномовних користувачів украй нечастотна, вони більше послуговуються скалькованою з російської мови формою кришечка. Незважаючи на те, що в українській мові є слово кришечка, таке слово на позначення знака-циркумфлекса не може існувати, оскільки воно не відповідає українській словотвірній моделі. А от циркумфлекс, як не дивно, слово українське, хоча й іншомовне за походженням.
Сергій Чемеркін

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space