П. І. БІЛОУСЕНКО

ЧИ Є В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ІМЕННИКИ ДАВН І МАЛК?

Кожне змінне слово носії мови уявляють не як окрему словоформу, а як систему словоформ, одну з яких прийнято вважати початковою формою. Для іменника початковою формою є називний відмінок однини. Однак у практиці викладання мови трапляються випадки, коли визначення вихідної форми іменника є справою не такою простою, як видається на перший погляд. Розгляньмо речення: «Був собі дід та баба; З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили, Як діточок двоє, — Усюди обоє» (Т. Шевченко); «Скривджене з самого малку її [ Христине] сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий… Не гультіпака, не лихий чоловік» (П. Мирний). У словосполученнях з давнього давна, з самого малку слова давна, малку за всіма ознаками є відмінюваними іменниками: мають при собі означення, виражене означальним займенником самий і узгоджене з означуваним словом у роді, числі, відмінку. Але поставити їх у називному відмінку однини здається справою протиприродною. Як же виникли такі словоформи?
Найперше впадає в око те, що вислови типу з давнього давна, з самого малку існують в мові і без означень, але вже у формі прислівників здавна, змалку. Прислівник — частина мови, яка активно поповнювалася новими словами, що засвідчують пам’ятки. Давньоруська мова успадкувала з праслов’янської різні словотворчі типи обставинних прислівників. Очевидно, ще в праслов’янський період розпочався процес адвербіалізації прийменниково- іменникових сполук, який набув особливого розвитку на українському мовному ґрунті. У творенні обставинних прислівників брали участь усі іменні частини мови: власне іменники (вдень), займенники (потім), числівники (вперше), прикметники (знову), а також інші прислівники, напр.: донині, дотепер, відтоді, назавтра, до післязавтра. До таких слів належить і прислівник здавна, утворений поєднанням прийменника з прислівником давно. Пор.: давно цhловал ( Лаврентіївський літопис, с 542), издавна бо жадааше бесhдовати (Успенський збірник XII—XIII ст., с. 122). Втім, у додатку до словника Срезневського цей прислівник фіксується також у формі издавьно: суды издавьно потягли къ городу ( грамота 1362 p.). Очевидно, прислівник у сполученні з прийменником міг зберігати прислівникову (незмінну) форму ( издавно) або набувати форми іменника (издавна).
В українській мові серед обставинних прислівників, утворених як прийменникові сполуки, виразно окреслюється дві групи: 1) адвербіалізовані форми прийменник + власне іменник (вдень, вголос), 2) адвербіалізовані форми приймениик + еквівалент іменника: займенник (потім), прикметник (знову), числівник (вперше), прислівник (донині, здавна).
Паралельно з прислівниковими формами у мові є багато прийменниково-іменникових структур, яких процес адвербіалізації не торкнувся. Зрозуміло, в таких випадках іменник має при собі означення: до вечора — до пізнього вечора, до самого вечора, до того вечора. Переважна більшість прислівників вказаної першої групи має такі самі паралелі: вдень — у цей день, в сонячний день тощо. Прислівники другої групи таких паралелей не мають: еквіваленти іменника (займенники, прикметники, числівники, прислівники) не можуть мати при собі означення. Однак, уподібнюючись до прислівників першої групи, прислівники типу здавна «розщеплюються» на прийменник + іменник і між ними вставляється означення: з давнього давна. Доказом того, що давна — це форма іменника, є наявність інших іменникових форм: «Козачки з давніх давен дуже здатні до цього ремесла» (І. Нечуй-Левицький); «О давнім давні говорили» (Т. Шевченко); «Се діялось з-за давніх ще давен» (Ю. Федькович); «Позалишалося в цьому краї чимало різних урочищ, яким ще в давніх давнах дано імена, часом чудернацькі, такі, як Гапчина Пазуха, куди їдуть з радгоспів на маївки» (О. Гончар).
Прислівник змалку утворений за зразком прислівника зранку. Ті самі форми, що властиві прислівникові зранку ( зранку — з самого ранку), властиві прислівникові змалку — з самого малку.
Отже, відповідаючи на питання, поставлене в заголовку статті, треба сказати, що слова давн і малк — це форми, що є побічним продуктом розвитку обставинних прислівників.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space