І. О. ГОЛУБОВСЬКА

З ІСТОРІЇ СЛОВА — ДЕРЖАТИ

Історичні словники свідчать, що найбільш змінилось значення дієслова держати « мати в себе, при собі, посідати щось, володіти кимось, чимось», його засвідчують твори І. Нечуя- Левицького: держати шинк та млини в значенні « мати який-небудь заклад, підприємство, бути власником шинку, крамниці тощо», держати жінку в значенні « мати за дружину».
Багатозначність дієслова держати підтверджує мовна практика письменників XIX ст., напр.: держати гостиницю (П. Мирний) — «мати в оренді, в посесії»; держати дитину (Г. Квітка-Основ’яненко) — «утримувати когось, годуючи, виховуючи»; держати наймитів (М. Кропивницький) — «тримати у себе, у своєму господарстві як робочу силу».
У минулому сторіччі українське слово держати та його російський відповідник держать уживалися із значенням « утримувати, надавати умови для існування», пор. держати як дочку (Г. Квітка-Основ’яненко); держать как сына (О. Пушкін). Крім спільного значення в обох мовах відповідні дієслова розрізнялися значенням « утримувати, мати про запас». Російське словосполучення держать стол означало « мати у достатній кількості для відвідувачів готові страви за плату». Означення открытый, ужите перед словом стол, сприяє певному переосмисленню первинного значення. Держать открытый стол означає « готувати страви для частування будь-якої людини, навіть і незнайомої, яка прийшла в дім». Цей вираз властивий тільки російській мові: «жил он вместе и бедно, и расточительно: ходил вечно пешком, в изношенном сером сюртуке, а держал открытый стол для всех офицеров нашего полка» (О. Пушкін). Українській мові властивий специфічний вираз держати гроші у значенні « мати чиїсь гроші на проценти»: «Він держав гроші отії пані, та думка була затахмувати, так ні, віддав» (І. Нечуй-Левицький).
В українських говірках дієслово держати мало значення « терпіти, зносити», яке потім було втрачене. Б. Грінченко зафіксував значення « додержувати, охороняти, виконувати», притаманне як українському держати, так і його російському відповіднику: укр: держати звичаїв, держати умову; рос. держать пост, держать слово: «І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати». Можна припустити, що поняття « дотримування, додержування», яке відбиває в одному із своїх значень дієслово держати, було властиве конфесійним текстам. У російському народно-розмовному стилі словосполучення держать закон вживалося в розумінні « сповідувати віру, релігію». В українській мові маємо подібне слововживання. Пор.: «Треба, щоб жінка чоловіка свого знала, та закон держала…» (П. Мирний); «Держи віру, держи і міру» (Українські прислів’я та приказки).
Діалектне слововживання так само передає зміст « додержування»: « Держи сі руками й ногами» — «тримайся свого становища, не покидай свого наміру»; «Держи сі того, з чого хліб їш» у значенні « Пильнуй того ремесла, що тебе годує» (Етнографічний збірник).
У поезії Т. Г. Шевченка натрапляємо на вираз « до Христа держати», властивий тільки українському слововжитку:
І добре роблять, що кують
На руки добрії кайдани —
…а то б зараннє
Гарненько з лиха б напились,
А потім з жалю заридали
Та батька, матір прокляли
І тих, що до Христа держали.
Цікаво, що рос. дієслово держать у реченні «Он держит себя очень дурно» колись стосувалося тільки зовнішнього вигляду людини, а в сучасній мові цей контекст тлумачиться інакше — « поводитися, поступати».
Переносне значення українського дієслова держати — «бути в певному стані ( про погоду)». Наприклад, у П. Мирного читаємо: «Швидко час настане ярину засівати. Коли теплом держатиме, то й до паски, а то зараз після провід». Таке словосполучення властиве саме українській мові.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space