О. Ф. ДЕМ’ЯНЕНКО

ДІЛЯ́НКА – ДІЛЬНИ́ЦЯ

Слово ділянка в сучасному українському літературному мовленні позначає певну частину сільськогосподарських або будь-яких інших площ. Наприклад «Гордій із Денисом також відійшли на свою ділянку і теж: розібрали свої коси і зайшли на свою ручку» (Тютюнник); пор. також: «ділянка вулиці, ділянка розгону» (Чендей), «насіннєва ділянка» (Головко), «присадибна ділянка» (Гончар), «ділянка викосу» і под. Інколи це слово фігурує в реченнях з дещо розширеним значенням, називаючи не площу, а частину якогось предмета.

«Ще вчора він пристріляв окремі ділянки маєтку і самий будинок, який був тепер записаний у наводчиків, як ціль № 1» (Гончар). У мовленні медичних працівників слово ділянка знаходимо там, де йдеться про ті чи інші частини тіла людини: «Крім сильного головного болю у лобній і скроневих ділянках, хворий скаржиться на загальне нездужання, занепад сил, ломоту в попереку, м’язові болі» («Наука і життя»). З іншим, переносним значенням це слово зустрічаємо в тих випадках, де говориться про галузь науки, мистецтва, певну роботу тощо: «Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових ділянок?» (І. Ле).

Слово дільниця здебільшого означає адміністративно-господарську одиницю, наприклад: «Якщо на будівництві безнадійно відставала дільниця, туди посилали більшовика» (Чорнобривець); «Спинилися розгарячені коні інших дільниць» (Шиян); «Студенти складають списки виборців, впоряджують агітпункти, працюють агітаторами на дільницях» (Волошин). Пор. ще: «дільниця народного суду» (Журахович), «дільниця ударних військ» (Кучер), «лікарська дільниця» (Остап Вишня), «їхня дільниця» (Багмут), «дільниця тунелю» (І. Ле). Іноді слово дільниця трапляється замість слова ділянка: «На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок» (Головко); «На заповідній дільниці росли столітні дуби й сосни» (Донченко). У таких випадках доцільніше і правильніше, звичайно, вживати термін ділянка, а не дільниця.