ДІВЧИНА

У різних словниках української мови — загальних, історичних, діалектних — можна віднайти більше 40 слів на позначення дівчини, утворених від кореня дів-. У Словнику Б. Грінченка їх аж 25. Слова ці мають різне стилістичне забарвлення, семантичні нюанси (передусім вікова диференціація), різну сферу функціонування — від загальновживаних до вузьких діалектизмів. Кому відоме, наприклад, слово дівана? Але найбільше вони різняться емоційним забарвленням, вкладеним у них почуттям. Згадаймо хоча б поетичне звертання:
Дівчаточка, дівчатонька, дівчата!
Цю не співайте, я ж іще жива.
У звертанні — три варіанти одного слова, з усією властивою їм гамою експресивних барв, за якими і благальність, і трагізм, і невимовний біль, і любов.
Усі 40 слів цього гнізда прямо чи опосередковано утворені від слова діва, яке у Грінченка подається без якихось застережливих ремарок ( пор. і фольклорне: Вибрав діву чорнобриву), а в 11- томнику кваліфікується як застаріле й поетичне. Зокрема найуживаніше нині слово розглядуваної групи дівчина, прийнято уважати похідним від дівка (із зміною к — ч за першою палаталізацією), а це останнє — від діва. Проте, якщо взяти до уваги загальноприйняту норму множини дівчина — дівчата, яка з походження належить слову дівча, то цей словотвірний ланцюжок варто продовжити на один крок: діва—дівка—дівча— дівчина.
Уже в праслов’янській мові, як це переконливо довів відомий учений О. Трубачов, існувало щонайменше 7 слів із значенням ‘ дівчина’. І всі вони досі є в українській мові. Окрім самого слова діва це: дівка (початкове — із зменшувальним значенням: ‘мала діва’), дівиця, дівча, дівчина, також дівуха та дівоя. Два останніх стали вже діалектизмами, причому форма дівоя свідчиться лише давніми пам’ятками ( Синодальний Патерик ХІ-ХІІ ст.), а пізніше — з суфіксальним додатком -ка (П. Беринда). У формі дівойка це слово збереглося у бойків і досі, пор. там же дівчатойко (словник М.Онишкевича).
А ось походження самого слова діва, джерельного для всієї цієї потужної лексичної групи, містить у собі сюрпризи. Принаймні два. Перший здивує, мабуть, багатьох читачів, хоч етимологи його давно знають; діва має той самий історичний корінь, що й дієслово доїти. Однак давнє значення слова діва і не ‘ та, яка доїть’, і не ‘ та, яку доять’. Значення це взагалі не має семантичних відтінків, які в мовознавстві іменуються каузативними, пор. пити (некаузативна дія, яку виконує сам діяч) — доїти (каузатив; дія, яка кимось спричиняється чи до якої спонукають). Так ось доїти — то каузатив. Але у слов’ян існувало й таке некаузативне дієслово ( аналог до пити) із значенням ‘ годувати груддю’. Воно зникло, проте саме від нього й утворено слово»: д.-рус. дhва, пел. doiva, що первісно означало ‘ здатна годувати груддю’, як і слово дитя, буквально: ‘годоване груддю’.
Словом діва, отже, позначався певний фізіологічний етап у розвитку особи жіночої статі, істотний для продовження роду. Ніякого зв’язку з цнотою, незайманістю ( пор. рос. девственность) це слово первісно не мало. Принаймні останню тисячу років незайманість визнавалася головною прикметою дівчини, її прапором, носієм її честі. Але цей погляд, дуже вагомий для збереження генофонду, з’явився не раніше виникнення моногамної сім’ї і закріпився християнством з його концепцією непорочної Діви Марії. З походження, таким чином, слово діва має корінь ді < doi- і суфікс -в-. Корінь цей сягає ще індоєвропейського dhe(i) — ‘годувати груддю’, з яким пов’язане, між іншим, і лат. femina ‘жінка’.
А другий сюрприз діви полягає в тому, що генетично це зовсім не іменник, а прикметник, що вживався також і в членній ( займенниковій) формі дhвая. Цей віддієслівний прикметник первісно вказував на вікову фізіологічну ознаку: ‘здатна годувати груддю’ Але прикметник цей субстантивувався дуже давно, ще у пра слов’янські часи, хоч і довго зберігав паралельний атрибутивний ужиток, що й досі маємо, наприклад, у парі золото-золотий.
Ось так історична діва стала сучасною дівчиною з її привабливою семантикою і чарівними конотаціями.
Карпенко Юрій

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space