I. P. ВИХОВАНЕЦЬ

ДОСВІДЧЕНІШИЙ — БІЛЬШ ДОСВІДЧЕНИЙ — МЕНШ ДОСВІДЧЕНИЙ

Паралельні форми слів свідчать, як змінюється й вдосконалюється граматичний лад мови. Поряд з одними граматичними засобами ( а нерідко й замість них) з’являються інші — виразніші, точніші.
Ступені порівняння прикметників, як відомо, характеризують міру якості предметів. Якість предметів можна зіставляти. При зіставленні вона або буває тотожною, або переважає в якомусь предметі, або досягає в ньому найбільшого вияву. Коли якість одного предмета в зіставленні з однорідною якістю іншого переважає, маємо вищий ступінь порівняння, напр.: «Немає в світі нічого сильнішого за людину, — тихо говорить він Івану Івановичу, гріючись біля вогню» (О. Довженко); «Дуби ростуть поволі, неквапливо, Хто садить дуба, — той його, можливо, і не побачить вищим, аніж сам» (М. Рильський). Форма вищого ступеня порівняння прикметників іноді позначає більший вияв якості того самого предмета, але в різний час або за неоднакових обставин: «Ти сьогодні веселіший, ніж учора». Якщо ж виділяють найбільшу міру якості у предметі, маємо найвищий ступінь порівняння: найпрацьовитіша дівчина, найталановитіший актор, найсумлінніший учень, найвизначніший твір, наймиліша пора, найвище дерево.
Вищий ступінь порівняння здебільшого утворюється за допомогою суфікса — іш-: сміливий — сміливіший, бадьорий — бадьоріший, веселий — веселіший, барвистий — барвистіший. Рідше використовується суфікс — ш-: молодий — молодший, солодкий — солодший, швидкий — швидший. Деяким прикметникам властиві форми з обома суфіксами: тихий — тихіший, тихший; старий — старіший, старший. Проте суфікс -іш- набуває дедалі більшого поширення.
Найвищий ступінь порівняння утворюється додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: допитливіший — найдопитливіший, тепліший — найтепліший, старанніший — найстаранніший, цікавіший — найцікавіший. Посилений вияв якості в межах найвищого ступеня порівняння виражають елементи що-, як-: найцікавіший — щонайцікавіший, якнайцікавіший; найстаранніший — щонайстаранніший, якнайстаранніший; найсильніший — щонайсильніший, якнайсильніший.
Поряд із формами типу старанніший, бадьоріший, найстаранніший, найбадьоріший трапляються з таким же значенням форми більш старанний, більш бадьорий, найбільш старанний, найбільш бадьорий. Такі складені прикметники « молодші» за віком. Вони поступово входять у мову.
Як утворюються складені форми прикметників? Прикметники, як і інші повнозначні частини мови, нерідко потребують додаткових граматичних засобів, які часто постачає прислівник. Він буває схованкою майбутніх граматичних елементів. Набувши незмінності, прислівник іноді зближується із службовими словами або службовими морфемами і «позичає» повнозначним частинам мови потрібні для них засоби. От і прикметникові знадобилися для вираження ступенів порівняння прислівники більш, менш, найбільш, найменш.
Чому виникла потреба в додаткових засобах творення ступенів порівняння прикметників? На перший погляд видаються достатніми використовувані для цього суфікси й префікси. Проте виявляється, що деякі прикметники не утворюють ступенів порівняння за допомогою таких морфем. Це прикметники вічний, гожий, відносні прикметники у значенні якісних (напр., оксамитовий (голос)) та ін. І як легко створюються ці граматичні прикметникові значення словами більш, найбільш: більш гожий, найбільш гожий, більш оксамитовий (голос), найбільш оксамитовий (голос). Та найбільша перевага складених форм ступенів порівняння полягає в тому, що суфікси і префікси безсилі створити антонімічні значення ступенів порівняння. Протилежні значення може передавати корінь: вищий — нижчий, найвищий — найнижчий. Іноді антонімічний прикметник дібрати важко. Тут на допомогу також прийшли слова більш, менш, найбільш, найменш. Від будь-якого якісного прикметникаутворюються всі форми ступенів порівняння з антонімічними значеннями: більш талановитий — менш талановитий, найбільш талановитий — найменш талановитий, більш досвідчений — менш досвідчений, найбільш досвідчений — найменш досвідчений, більш переконливий — менш переконливий, найбільш переконливий — найменш переконливий. Отже, за допомогою елементів більш, менш, найбільш, найменш можна утворювати від кожного якісного прикметника ступені порівняння з двома можливими змінами якості — у бік її збільшення або зменшення. Таким чином, ці прислівникові слова удосконалюють виражальні можливості мови, допомагають точно, чітко виражати думку.
У сучасній українській мові існує гармонійна рівновага простих і складених прикметникових форм. Складені прикметники збагачують науковий, офіційно-діловий і публіцистичний стилі. Прості прикметники переважають в усному розмовному мовленні й художньому стилі.
Відбуваються зрушення і в інших формах прикметника. Зокрема, прикметникові форми широко виражають градації якостей предмета: недостатня, помірна і надмірна. Недостатній вияв якості передають суфікси -уват-(-юват-), -ав- (-яв-): зелений — зеленуватий, зеленавий; смаглий — смаглюватий, смаглявий; солодкий — солодкуватий. Але виникла потреба позначати нюанси значення недостатнього вияву якості. Їх виражають слова трохи, злегка, не дуже, дещо, ледве: зеленуватий — трохи зеленуватий, смаглявий — злегка смаглявий. Пор. також: вологий — трохи вологий, сріблястий — злегка сріблястий, дзвінкий — не дуже дзвінкий, різкий — дещо різкий, помітний — ледве помітний. Надмірну інтенсивність ознаки позначають суфікси -енн-, -езн-, -юч-, -ющ-, префікси пре-, над-, все-: високий — височенний, височезний; широкий — широченний, широчезний; великий — величезний; багатий — багатющий; злий — злючий, злющий; чудовий — пречудовий; ніжний — преніжний; потужний — надпотужний; твердий — надтвердий; могутній — всемогутній. У суфіксах і префіксах зафіксовано відтінки надмірної інтенсивності ознаки. Але їх виявилося замало. І знову прийшли на допомогу прислівникові слова дуже, досить, надто, занадто, надзвичайно, особливо, украй, зовсім, не в міру, напрочуд і под., напр.: розумний — дуже розумний, переконливий — досить переконливий, вразливий — надто вразливий, спокійний — занадто спокійний, мальовничий — надзвичайно мальовничий, старанний — особливо старанний, здібний — винятково здібний, незадовільний — украй незадовільний, новий — зовсім новий, допитливий — не в міру допитливий, ніжний — напрочуд ніжний.
У мові витворюються нові граматичні засоби, які розширюють обрії нашого осягнення світу. Прислухаймося до мови. Збагачуймось нею.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space