ЛАРИСА КОЗЛОВСЬКА

ФЕДЕРАЛЬНИЙ —ФЕДЕРАТИВНИЙ — ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ

Не так багато часу минуло від дня проголошення незалежності України. Як відомо, одним з основоположних принципів функціонування суверенної держави є принцип внутрішньої гомогенності, тобто єдності земель, які входять до складу конкретної країни. Здавалося б, негативний приклад сучасної нам Росії мав би застерегти усіх новітніх політиків від будь- яких, навіть на рівні суто теоретичному, розмірковувань про поділ українських земель за регіональною ознакою. Трагічно смішним видається й покладене деякими « творцями української державності» в основу такого поділу ставлення громадян до державної мови. Адже єдність мови завжди була одним із визначальних чинників існування нації та держави. Отож з огляду на активне сучасне побутування лексем федеральний — федеративний — федералістський у текстах різних стилів ( найчастіше — науковому та ЗМІ) погляньмо пильніше на спільне та відмінне у їхньому значенні й контекстуальному функціонуванні.
Спільним для цих прикметників є те, що всі вони пов’язані з розумінням проблеми державного устрою або організаційної структури будь-чого, заснованої на принципі федерації. Перші два з них, федеральний та федеративний, за Словником української мови в 11-ти томах мають одне спільне значення: «Стосовний до федерації, пов’язаний із федерацією». Згадаймо колишню офіційну назву сучасної нам об’єднаної Німеччини — Федеративна Республіка Німеччина або федеративні ( федеральні) спілки (тобто організації, які утворюють федерацію, входять до складу федерації). До речі, зазначимо, що в сучасній мовній практиці перевагу надають лексемі федеративний, продовжуючи визначену СУМом і підтверджену сучасними словниками тенденцію слововживання. Проте, користуючись відомими словами, не слід забувати про ті значеннєві « пастки», у які можна потрапити. Маленький нюанс семантики — і ось уже виникає проблема адекватного сприйняття тієї чи іншої терміносполуки, що особливо важливо для наукового контексту. Якщо потрібно назвати щось, що стосується федерації як форми державного устрою, краще використати прикметник федеративний: «Федеративний договір у Росії поступово, але неухильно перетворюється на фікцію» («Вечірній Київ», жовтень 1999). Коли ж ідеться про загальнодержавний рівень організації, посади чи будь-яких дій, то слід уживати прикметник федеральний, наприклад: «Колишній федеральний канцлер Німеччини Гельмут Коль подав у відставку з посади почесного голови партії» («День», січень 2000). Добре відомі нашому телеглядачеві з численних американських серіалів кмітливі, чесні та мужні борці з мафією, що є співробітниками ФБР, або Федерального бюро розслідування.
Уважніше пригляньмося до останнього з названого ряду прикметника федералістський. СУМ зазначає, що « федералістський стосується федералізму, федераліста, федералістів»: «Костомаров мав велику силу в освічених громадян у всій Росії: він зворушив думки про народоправство, про союзність ( федералізм)» (М. Драгоманов). Отож федералізмом називають федеративну систему устрою держави або певний політичний рух на користь такого державного устрою ( згадаймо хоча б одну з політичних партій, яка існувала у США наприкінці XVIII ст.). Прибічники федералізму мають федералістські погляди, їхня діяльність має федералістське спрямування, а елементи федералістських теорій можемо знайти у програмах сучасних політичних партій. Хотілося б, щоб ці погляди залишалися тільки на рівні теоретичних розмірковувань, а у практиці носії мови просто правильно використовували запропоновані словосполучення відповідно до їхнього значення.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space