Ф. Я. СЕРЕДА

ГАРТІВНИЙ — ГАРТУВАЛЬНИЙ, ГАРТІВНИК — ГАРТУВАЛЬНИК

В українській мові є порівняно велика кількість словотвірних варіантних прикметників типу гартівний — гартувальний, рятівний — рятувальний, руйнівний — руйнувальний, нагрівний — нагрівальний, набивний — набивальний та ін. Значно менше варіантних іменників на означення особи, наприклад: гартівник — гартувальник, рятівник — рятувальник, годівник — годувальник, зварник — зварювальник, вальцівник — вальцювальник та ін. Ще менше варіантних іменників на означення місця чи приміщення, де відбувається дія, наприклад: гартівня — гартувальня, сушня — сушильня.
У переважній більшості випадків значення варіантних співвідносних пар відображено у творах художньої та наукової літератури: Саїд свідомо пішов з підземки до нагрівних печей ( Іван Ле); Синя спецівка його промайнула між нагрівальними печами і зникла ( В. Собко); 3 палуби спустився санітар, несучи жмут рятівних поясів ( В. Кучер); Матроси показують нам свої рятувальні пояси — дотепний витвір солдатської невтомної винахідливості ( О. Гончар); Бачили [ ми]… підйомник, окладне цехове господарство, електрообладнання, розливну машину… (О. Вишня); Для металургійної промисловості випускатимуться… потужні розливальні крани (« Наука і життя», 1956, 9); Він зварник найвищої кваліфікації, заробляє багато, майже стільки ж, як і бригадир ( В. Собко); Зрозумів він, що зварювальником бути легше, ніж клепальником ( С. Скляренко).
Тотожність значення подібних варіантів сучасні словники часто показують поміткою «те саме, що…». Наприклад, слово вивантажний (у СУМІ) пояснюється так: «Те саме, що вивантажувальний», слово гартівня — відповідно: «Те саме, що гартувальня».
Сфера поширення варіантних прикметникових утворень із загальним значенням «призначений для будь-якої дії, названої твірною основою», типу нагрівний — нагрівальний — це переважно галузь науково-технічної, гермінології. Наприклад, «Російсько-український словник з теплотехніки та газотехніки» (К., 1962) фіксує такі варіантні утворення: (бачок) розширювальний — розширний, (башта) охолодна — охолоджувальна, (бункер) розвантажний — розвантажувальний, (компресор) вдувальний — вдувний, (вентилятор) нагнітальний — нагнітний, (гвинт) обмежувальний — обмежний, (інструмент) вибивальний — вибивний, (люк) вивантажувальний — вивантажний, (стержень) витискний — витискальний, (стокер) виштовхувальний — виштовхний, (гвинт) затискний — затискальний, (болт) закріпний — закріплювальний, (труба) заливальна — заливна, (ланка) підсилювальна — підсильна, (ківш) розливний — розливальний, (кільце) укріплювальне — укріпне, (конденсатор) випарний — випарювальний, (конус) набивний — набивальний та ін.
Як правило, технічні терміни однозначні і взаємозамінні. Проте бувають випадки, коли один із відповідних варіантів однозначний, а інший — полісемічний. Так, термін набивальний однозначний — « призначений для набивання» (набивальна машина), а набивний — полісемічний, багатозначний: по-перше, «призначений для набивання» (набивна машина); по-друге, «на якому відбиті узори» (набивні ковдри); по-третє, «який набивають на що-небудь» (набивна шина, обруч тощо).
Трапляються випадки, що обидва словотвірні варіанти полісемічні, наприклад зварний: по-перше, «призначений для зварювання» (зварний апарат); по-друге, «одержаний шляхом зварювання» (зварні конструкції); і зварювальний: по-перше, «призначений для зварювання» (зварювальний апарат); по-друге, «стосовний до зварювання» (зварювальна наука).
Сферою поширення варіантних іменників типу вальцівник — вальцювальник, зварник — зварювальник, гартівня — гартувальня в основному є також спеціальна термінологія, хоч слова такої будови зрідка трапляються в архаїчній побутовій лексиці (щедрівник — щедрувальник). І серед них бувають моносемічні ( однозначні) і полісемічні утворення. Бувають випадки, коли один із відповідних варіантів застарілий, інший — активно використовується, наприклад рятувальник – рятівник. Проте, незважаючи на сферу їх стилістичного використання і деяку специфіку у смислових відтінках, (переважній більшості випадків такі варіантні утворення об’єднує семантична спільність.
Щодо способу творення, то вони також мають спільні ознаки і деяку специфіку. Спільними у них є твірні основи та ( історично) суфікси, а специфічним ознаками — видозмінені твірні основи та ( історично) інтерфікси ( з’єднувальні, незначущі частинки слова) Як же утворилися словотворчі варіанти типу вдувний — вдувальний, рятівник — рятувальник, гартівня – гартувальня? З погляду сучасного стану української мови у перших із наведених варіантів твірними основами є усічені основи неозначеної форми дієслів і суфікси -н-ий, -ник, -н-я, а в других — ті ж самі, тільки повні основи неозначеної форми дієслів і суфікси -льн-ий, -льник, -льн-я. У давньоруський період ( до середини XII ст.), коли існували зредуковані ( неповного творення) голосні звуки [ ъ] і [ ь], відповідні суфікси -н-ий, -ник, -н-я починалися голосним редукованим звуком [ ь]: -ьн-ыи, -ьник-ъ, — ьн-я.
При творенні прикметників чи іменників ці суфікси могли поєднуватися з твірними інфінітивними основами, що закінчувалися голосним звуком, двома способами: або шляхом усіченпя твірної основи через неможливість сполучення двох голосних звуків на морфемному шві, або шляхом приєднання суфікса до повної інфінітивної основи через посередництво сполучного звука ( інтерфікса). Таким сполучним звуком у даному разі виявився звук [ л]. Уже в пам’ятках давньоруської мови зафіксовані такі прикметникові та іменникові варіанти, як страдьныи — страдальныи (мьногострадальныи), страдьникъ — страдальникъ. Перші з них утворилися шляхом усічення твірної основи за рахунок інфінітивного суфікса -а-: страда-ьныи → страдьныи, страда-ьникъ → страдьникъ, а другі — шляхом приєднання суфікса до повної інфінітивної основи за допомогою сполучного звука [ л]: страда-л-ьныи → страдальныи, страда-л-ьникъ → страдальникъ. З другої половини XII ст., коли слабкі зредуковані звуки [ ъ] та [ ь] занепали, відповідні прикметники та іменники набули такого вигляду: страдний — страдник, страдальний — страдальник. Ще й на сьогодні наша мова зберегла подібні варіантні прикметники та іменники у вигляді страдний — страждальний, страдник — страждальник, тільки у старослов’янському фонетичному забарвленні із звукосполукою [ жд]. Пор.: Іван глянув на неї темними, страдними очима ( В. Собко); Чорні оченята дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї [ дружини], і такі ж страждальні (Іван Ле). За таким зразком у наш час утворилось і зараз утворюється багато варіантних прикметників та іменників типу гартівний — гартувальний, гартівник — гартувальник та ін.
Ось як утворювалися прикметники та іменники типу гартівний — гартівник: від усічених інфінітивних основ з суфіксом — ува-, проте треба мати на увазі ту особливість, що в давній мові суфікс — ува- мав вигляд — ова-. У процесі творення прикметників та іменників звук [ а] усікався, а звук [ о] в новоутвореному складі переходив у звук [ і]. Отже, ці слова пройшли такий шлях творення: гартова-ьныи → угартов-ьныи → гартов-ний → гартівний, гартова-ьникъ → гартов-ьникъ → гартовник—гартівник. Так само і гартова-ьня → гартов-ьня → гартов-ня → гартівня.
Тільки в поодиноких іменниках, утворених від повних інфінітивних твірних основ, сполучним звуком ( інтерфіксом) виступав звук [ з] паралельно із [ ль], наприклад мовчазник — мовчальник: Голову віддам на відтин, а три чверті з отих мовчазників…, коли дати їм людське життя, змінилося б так, що й батько з матір’ю їх не впізнали б ( І. Муратов); Якщо досі цей начальник гнув за критику в дугу, то тепер він став — мовчальник! Як не крийте – ні гу-гу! (С. Олійник).
Пор. також варіантні прикметники мовчазний — мовчазливий, у яких суфікси -н-ий та -лив-ий приєднані до повної інфінітивної твірної основи за допомогою інтерфікса -/з-: Усякі люди трапляються на містку: і щедрі і скупі, і веселі і сумні, і мовчазні і говіркі (М. Стельмах); Важко говорити про те, що ховалося в думках. Та й зібралися — обидва [друзі] мовчазливі, звиклі більше чути серцем, аніж вірити в слова ( Ю. Збанацький).
Виявлені фонетичні та морфологічні зміни, що відбулися в процесі творення наведених і подібних до них прикметників та іменників, у повній мірі уневиразнили структуру твірних основ. Але, зважаючи на те, що прикметники типу руйнівний — руйнувальний, гартівний — гартувальний та ін. продовжують утворюватися і в наш час, немає достатніх підстав твердити про повне завершення процесу переростання цих моделей в межах одного словотворчого типу в самостійні словотворчі типи. Це пояснюється тим, що обидві моделі характеризуються єдністю трьох елементів, властивих для одного словотворчого типу: по-перше, єдністю словотворчого значення « призначений для виконання певної дії»; по-друге, єдністю твірної інфінітивної основи, тільки в перших з них основа усічена, а в других повна; по-третє, єдністю словотворчого суфікса, тільки в перших із них суфікс приєднався до твірної основи без інтерфікса, а в других — за допомогою інтерфікса.
Варто відзначити, що не від усіх дієслівних основ можуть утворюватися подібні прикметникові варіанти. Зокрема, якщо взяти інфінітивні безпрефіксні основи недоконаного виду, що закінчуються суфіксами -и-, -і-, то прикметники не утворюються від усічених основ, а тільки від повних за допомогою інтерфікса -(ль)-, наприклад: кріпильний (матеріал), ділильний (циркуль), гладильна (дошка), лудильний (цех), цідильне (сито), давильна (площадка), білильний (розчин), доїльний (апарат) та ін. Подібним способом без виявлення варіантів утворюється переважна більшість прикметників від безпрефіксних повних інфінітивних твірних основ недоконаного виду, що закінчуються суфіксом -а-, наприклад: читальний (зал), купальний (костюм) та ін. А від префіксальних інфінітивних основ прикметникові варіанти можливі, наприклад: витискний – витискальний, нагнітний — нагнітальний та ін.; це стосується й інфінітивних основ, що закінчуються суфіксом — ва-, наприклад: вибивний — вибивальний, заливний — заливальний та ін.
Не повністю завершився і процес переростання в один словотворчий тип двох словотворчих іменникових моделей типу гартівник — гартувальник, вальцівник — вальцювальник, зварник — зварювальник та ін.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space