К. В. ЛEНEЦЬ
БУДЬМО УВАЖНІ ДО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
«— Ти був учора на новорічному вечорі?
— Та ні. Так заробився… запрацювався, що й не зчувся, як день минув».
Це розмова двох освічених людей, працівників однієї установи. Співрозмовник сам, очевидно, відчув комізм ситуації, яку створила калька: заработаться — заробитися (работать — робити). Справді, дуже небезпечно! калькувати, здавалося б, зовсім однакові слова споріднених мов. Адже розмовні російські зарабатываться, заработаться означають — працювати дуже довго або багато; стомлюватися від роботи: «Жадов. Ах, как устал! Заработался совсем, отдыху себе не знаю ( О. Островський). А українські зароблятися, заробити мають іншу семантику. Зароблятися — зворотна формі дієслова заробляти, основне значення якого — одержувати за роботу, придбавати роботою1: «—Ми б працювали, заробляли, зібрались би на свою хату» (Васильченко).
Утворена від заробляти форма зароблятися використовується в пасивних конструкціях для передавання дії що відбувається над предметом ( об’єктом): «Ще ж грошей треба [ Ївзі]; своїх нема: що зароблялось і господарстві, оддавала батькові» (Квітка-Основ’яненко); «Час немов стер .. всі подробиці побутової різниці, зал шивши тільки те спільне, те людське, головне, що заробляється довгим трудом» (Довженко).
Форма доконаного виду заробитися — розмовний синонім до забруднитися — уживається в активних конструкціях: «Заробивсь, як чорт» (Номис). Заробити використовується і в пасивних конструкціях: «Семен казав, треба купити коненята… Може б, там заробилось який гріш хурманкою» (Коцюбинський).
Значення, яке нас цікавить у російських зарабатываться, заработаться, відповідно передається українськими запрацьовуватися, запрацюватися: «Він інакше житиме, ніж його батько. Не буде так запрацьовуватися на смерть» (Крушельницький); «Воно вже й додому час запрацювалися ми сьогодні з Максимом» (Цюпа).
***
Далеко не завжди слова, однозвучні з російськими, мають те саме значення і в українській мові. Іноді на це не звертають належної уваги не лише в розмові чи виступі, але й у видавничій практиці. Так, наприклад, лишились непоміченими неправильно вжиті слова калять та закалитися в таких текстах: «Вони [ папуаси] калять стріли і остроги, з якими полюють на рибу» (Тендюк); «Коли добре закалитися, то ніякі строки не страшні,— сміючись відповідав він» (Чорнобривець). На їх місці треба було б поставити відповідно гартують та загартуватися.
Дієслова калити, закалитися відсутні в сучасній українській літературній мові2. Співзвучні їм каляти, калятися, закаляти, закалятися мають зовсім інше значення. Каляти, закаляти — бруднити, забруднити що-небудь. «Вона знає нарядитися та з ким- небудь поцокотіти, а він — часом і коло печі свої руки каляє, горшки соваючи» (Панас Мирний); «Не беріть брезентових нош, знову закаляєте кров’ю» (Смолич).
Калятися, закалятися — бруднитися, забруднитися: «Довгим дужим рукам [ Йосипа] прийдеться не ціпом орудувати, не коло плугу калятися, а перекидати, як іграшку, важку рушницю» (Панас Мирний); «— Куди ти його ще цілуєш? Таке брудне порося.. Де ти закалявся, горенько моє?» (Муратов)3. Звідси й переносне: каляти — укривати ганьбою,
Тут і далі використано машинописні матеріали « Словника української мови», підготовленого колективом лексикографів Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР.
У « Лексиконі словенороському» Памви Беринди є калєнїє, що перекладається як « тынкованье», тобто обмазування глиною, накладання тинку. «Малоруско-німецкий словарь» Є. Желехівського фіксує ці слова, але в Уманця і Спілки та Б. Грінченка, у російсько-українських словниках 1937 та 1948 pp. їх немає.
П. Білецький- Носенко всвій час подав у словнику форми кально — «грязно; тинисто»; кальный — «грязный, нечистый. Тинистый». Словник Б. Грінченка фіксує чимале гніздо слів ( літературних і діалектних), споріднених з каляти — бруднити: калкий, калко, калний, кальний, кално, кально і навітьнеславою кого-, що-небудь. «Ледачого .. не займай — і сам себе не каляй» (П. Гулак- Артемовський); «Глядіть, діти, служіть добрим людям, слави своєї не каляйте, щоб вас люде хвалили і любили» (Ганна Барвінок).
Старий інтелігент, працівник окружної газети Степан Демидович так каже своєму молодому колезі журналістові Марату Крицевому: «— А ось тут ви пишете: «Закаляти волю». Так не можна.. Закаляти чоботи в болоті — це буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі» (Журахович). Той «інший зміст», про який ідеться, в, українській мові передають слова гартувати, загартовуватися та інші, спільного кореня з гарт.
Стріли, залізо, сталь і т. ін. гартують, тобто раптовим охолодженням розжареного металу надають йому ( виробам з нього) особливої твердості, міцності: «Залізо загартовували і в старовину» (з журналу); « Якщо виготовлені із сталі рейки і колеса загартувати, то вони матимуть значно довший строк служби» (з журналу); «—Добре, сину, ножі будуть На святеє діло. Ходім з нами у Лисянку Ножі гартувати» (Шевченко).
Переносно гартувати, загартовувати, загартувати означає — виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди4. Ужиті стосовно до людини в сполученні з словами волю, серце, душу і т. ін., гартувати, загартовувати, загартувати передають відтінок — робити кого-небудь морально стійким: «Ми повинні гартувати свою волю – воювати будемо до того часу, поки переможемо фашизм» (Збанацький). Гартувати, загартовувати організм — зміцнювати здоров’я тренуванням; загартовувати рослини — робити рослини стійкими до несприятливих умов шляхом поступового привчання до холоду, посухи і т. ін.: «Якщо рослину привчати до холоду, що збільшується поступово, так би мовити, загартовувати її, то вона може перенести низькі температури» (з газет).
Зворотні дієслова гартуватися, загартуватися означають — зміцнюватися взагалі, ставати монолітним, стійким: «У жорстокій боротьбі з ворогами Радянської влади гартувались сили українського народу» (з газет). Звідси гартування, гартувальний, гартований, гартувальня, гартівник та ін. Пор.: «Буду зброю лаштувати — меч- гартованець кувати» (Забіла); «І шаблі-гартованці дзвенять під руками» (Малишко).
Форми на -ся (гартуватися, загартовуватися, загартуватися) означають ту саму дію, що й форми без -ся, але звернену на суб’єкт: «Як ото заліза шмат дочервона розігріти, а тоді водою холодною облити — гартується» (Головко); «Вона загартувалася у своїх утратах, у великих невдачах» (Панас Мирний); «— Ось вони, сини наші.., уже для міжпланетних польотів гартуються» (Гончар) та ін. Отже, не слід плутати семантично різні гнізда гартувати, загартовувати з каляти, закаляти і под.
***
У приміщенні одного автовокзалу красувалася табличка, на якій великими літерами було виведено: «Каса передчасного продажу квитків». Мався на увазі, звичайно, попередній продаж.
Основна семантика слова передчасний — який відбувається, відбувся, з’явився, настав і т. ін. раніше, ніж сподівалося, ніж слід. Так, коли кажуть про передчасне відправлення автобуса, то це означає, що автобус відправили раніше встановленого розкладом часу. Пор. ще: «Сніг передчасний розтав» (Рильський); «Нас не зігне старість передчасна» (Дмитерко), а також споріднені значення однокореневих завчасний ( завчасні зморшки) та дочасний (дочасна смерть).
Передчасного продажу квитків ніхто не рекламує, бо цього не буває. Існує практика попереднього продажу квитків, тобто продажу, який організує адміністрація вокзалу заздалегідь, за кілька днів до відправлення автобуса за маршрутом ( аналогічне явище кальність. Те ж маємо і в інших словниках.
4
Цікаво відзначити, що П. Білецький-Носенко вміщує в своєму словнику гартованный, гартованье, гартовати у прямому значенні і вказує, що слово походить від німецького hart — міцний. спостерігаємо на залізничному або річковому вокзалі, у касах аеропорту, в театрах, кінотеатрах тощо). Таким чином, одно із значень слова попередній — який проводиться, здійснюється, встановлюється заздалегідь, наперед. Пор. Ще: «Кінцева мета пролетаріату — заміна капіталізму новим суспільним ладом — комунізмом. Попередня умова досягнення цієї мети — завоювання робітничим класом політичної влади» («Історія Комуністичної партії Радянського Союзу»)5.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space