О. І. ДУБОНОС

ГІЛЬЙОТИНА… НА ЗАВОДІ

Сьогодні, мабуть, не знайдеться людини, яка б не знала або не чула слова гільйотина. Українська радянська енциклопедія тлумачить це слово як назву пристрою для виконання смертних вироків, що являє собою раму з гострим трикутним лезом, яке, падаючи згори, відтинає голову засудженому до страти.
Під іншими назвами гільйотина була відома ще з часів середньовіччя: вона використовувалася в Шотландії, Англії, Італії.
В українську мову це слово потрапило шляхом запозичення з французької (guillotine), де гільйотина вперше була застосована 25 квітня 1792 року, під час буржуазної революції. Походить воно від власної назви — прізвища Гільйотен (Guillotin), на пропозицію якого було застосовано цей пристрій. Широко відоме слово гільйотина стало в 1793—1794 pp., коли з’єднані сили інтервентів і внутрішньої контрреволюції Франції змусили уряд якобінської диктатури вдатися до масового революційного терору. Після падіння якобінців гільйотина стала знаряддям контрреволюційної реакції. Пізніше гільйотину почали використовувати в інших містах, а також в армії. В 1853 р. вона була введена в Саксонії, (під назвою Fallschwert або Fallbeil), згодом поширилася й у інших германських землях. У французькій народній мові з цілком зрозумілих причин гільйотина отримала прізвисько «вдова». В 1940—1944 pp., під час окупації Франції, фашистські кати за допомогою гільйотини намагалися розправитися з патріотами-антифашистами, учасниками руху Опору.
Слово гільйотина сьогодні вживається переважно в художній та науковій літературі. Напр.: «Проти цього класу [ якобінців 1793 року], який розправився вже на ділі, а не на словах, з своїм монархом, з своїми поміщиками, з своїми поміркованими буржуа за допомогою найреволюційніших заходів, аж до гільйотини,… йшли війною об’єднані монархи Європи» (В. І. Ленін); «Ці два дзвінки впали мені на голову, як грім з неба, як ніж гільйотини» (М. Коцюбинський); «Майже непомітно з’явилася, як прірва вгору, свердловина з піднятим, як лезо гільйотини, налагодженим щитом воріт» (І. Ле); «Адже справа не в тому, прийде смерть на голову Петена завтра на гільйотині чи за якийсь час у снігах Піренеїв…» (Ю. Смолич); «Короля — на гільйотину, А Бастілію — у прах!» (М. Рильський).
Про поширення цієї лексеми свідчать і похідні. Їх аналіз показує, що вони утворені способом суфіксації. Такими є прикметник гільйотинний, дієприкметник гільйотинований, дієслово гільйотинувати, іменники гільйотинування, гільйотинер та ін.: «Якобінці» XX століття не стали б гільйотину вати капіталістів — наслідування хорошого зразка не є копіювання…» (В. І. Ленін); «Гільйотинувати кого в партійній боротьбі — се все одно, що убити ( повісити чи розстріляти) військового бранця на війні» (Леся Українка); «Я не маю способу зібрати фактичних даних до психіки історичного професіонального ката — гільйотинера «великих років» Самсона» (Леся Українка).
Але поряд з цим основним, первісним, відоме також інше значення слова гільйотина. У наш час ця лексема набула нового змісту. Це потужний верстат, що широко застосовується в промисловості, машинобудуванні. «Вони [ члени бригади] ведуть розмітку стальних полотнищ, а за їх кресленнями потужна гільйотина і газові різаки викроюють різні деталі» (Рад. Україна); «Тепер тут встановлено верстат-«гільйотину», який прискорив процес роботи і полегшив її» (Роб. газета).
Тим самим змістом наповнився і прикметник гільйотинний. У сполученні з іменником ножиці він набув якісно нового значення. Одинадцятитомний « Словник української мови» дає нове тлумачення цьому слову з ремаркою техн.: гільйотина, або гільйотинні ножиці, — це ножиці для прямолінійного різання листового металy, тонких широких металевих смуг, дрібних прокатних профілів. Змінився і зовнішній вигляд гільйотини. Верстат складається з двох ножів, один з яких закріплений нерухомо в станині, а другий, поставлений скісно, одержує вертикальний зворотно-поступальний рух від двигуна. Ріжучі леза розташовані під певним кутом (2°—8°) одне до одного. Різання виконується рухом по вертикалі одного з ножів угору або вниз. Основними параметрами, що визначають розмір ножів, є найбільша товщина листа, довжина ножів та зусилля, що витрачаються на різання металу. Наприклад, для різання листів завтовшки 60 мм потрібні ножі довжиною до 6 м. Гільйотинні ножиці знайшли широке застосування в прокатних цехах, на машинобудівних заводах, на спеціальних базах для обробки металевого лому.
Лексична картотека Інституту мовознавства АН УРСР засвідчує випадки вживання слова гільйотинний здебільшого в газетно-журнальних статтях, а також у спеціальній літературі: «На пропозицію комісії… було . змінено конструкцію гільйотинних ножиць» (Комуніст України); «Не один рік ідуть на заводі розмови про ( потребу встановити упори до гільйотинних ножиць пресового цеху, щоб можна було різати метал за розміром» (Рад. Україна); «Листовий метал ріжуть на паралельних гільйотинних ножицях.., а також за допомогою електроножиць або роликових ножиць» (Слюсарна справа). Від терміна гільйотина утворено похідний гільйотинка. Вже суфікс -к-(а) свідчить про малу величину пристрою. Словники фіксують декілька значень терміна гільйотинка. Зокрема « Словник іншомовних слів» за ред. І. В. Льохіна та Φ. Η. Петрова дає таке визначення: «Машинка для срезывания кончика сигареты». У словнику В. Даля знаходимо ще одне визначення: «Шулерское выдвижное очко в карте при игре в банк». Гільйотинкою називають також спеціальний пристрій, що використовується у боротьбі з пацюками і мишами: «Для знищення гризунів здебільшого застосовуються пружинні капкани, дугові капкани.., гільйотинки й коридорчики» (Підручник дезинфекції). Таким чином, термін гільйотина поступово розширив межі свого функціонування, зазнав певних перетворень, як і сам пристрій, що тепер має різні призначення.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space