Т. О. ЧЕРНИШ

ЧОМУ СЛЬОЗИ ГІРКІ?

Нерідко навіть досконале володіння рідною мовою не може допомогти у з’ясуванні походження чи розвитку значення того чи іншого слова або виразу. Лише науковий підхід, поглиблений етимологічний аналіз, особливо порівняльно-історичний метод і метод внутрішньої реконструкції, дозволяють дослідити і з’ясувати структуру лексичної одиниці, простежити шляхи її історичного розвитку, розібратися у семантичній мотивації окремих слів і виразів.
У мові існують вислови гіркі сльози, гарячі сльози. Як правило, ми не задумуємося над прямими значеннями слів гіркі, гарячі у цих висловах. Прикметники-означення гіркий і гарячий у даному випадку — синоніми. Їх стилістична адекватність не випадкова, вона має свої генетичні корені, що сягають ще праіндоєвропейської доби.
Спорідненість слів гарячий і гіркий та їх відповідників у різних слов’янських мовах кваліфікується не як випадкова коренева схожість, а як історично виправданий результат розвитку досліджуваних лексем з одного джерела — праслов’янського дієслова gor ěti. Сучасний корінь гор-, основний структурний елемент слов’янських континуантів колишнього gor ěti, який найбільш абстрактно виражає ідею фізичного горіння, зводиться до індоєвропейського кореня *gwher-/*gwhor — « горіти, палати», з яким пов’язуються форми відповідних дієслів та іменників давньоіндійської, грецької, латинської, кімрської, німецької, литовської та деяких інших мов.
У чеській мові до сьогодні зберігається свідчення генетичної єдності відповідних слів у їх звучанні та написанні: чеськ. horký «гарячий», hořký «гіркий». У словниках слов’янських мов досі укр. гіркий, рос. горький, білор. горкі, пол. gorzki, чеськ. hořký тлумачаться як « такий, що пече, обпалює язик». Первинна мотивованість назви за дією на органи чуття з часом набула більш узагальненої оцінки, розвинула вторинні значення «дошкульний, вразливий, прикрий, неприємний», пов’язані з психічною діяльністю людини.
Зв’язок між дієсловом горіти і прикметником гіркий значною мірою втратився. Він навіть не досить відчутний у сполуках гіркий перець, гіркий імбир, гіркий хрін, гіркий мигдаль, — де гіркий «такий, що опікає». Але колишня асоціація смакових якостей цих рослин з дією вогню, а тим самим прикметника гіркий з прикметником гарячий та дієсловом горіти переконливо підтверджується вживанням польського gor а˛cy « гарячий» з іменниками pieprz «перець», imbir «імбир» у значенні « гіркий перець», «гіркий імбир».
Семантичний зв’язок вислову гіркі сльози із значенням твірної основи гор- «горіти, палати» засвідчується наявністю у мові паралельної сполуки гарячі ( горючі) сльози. Цю думку підсилює також активне вживання іменника сльози з прикметниками палючі, пекучі, семантично спорідненими з гарячий.
Функціональна синонімія прикметників гарячий і гіркий чітко вимальовується, наприклад, в уривку з вірша Лесі Українки «Contra spem spero», де взаємна однозначність слів підсилюється вказівним займенником ті(тих). Прикметники гарячий та гіркий широко використовуються у системі художніх засобів, створюють виразні метафори, надають думці більшої експресивності:
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі…
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодяная, міцна…
Залучення матеріалів болгарської мови дає також цікаві факти. Болг. горчиви сълзи «гіркі сльози з приводу великої туги» має синонімічну форму горещи сълзи. Болг. горещ «гарячий», подібно до рос. горящий «той, що горить, продовжує старослов’янську форму гор#mи, в той час як укр. гарячий, рос. горячий — континуанти давньоруського горячий.
Стилістична адекватність прикметників гарячий і гіркий спостерігається у фразеологізмі, поширеному в багатьох слов’янських мовах: укр. плакати гіркими ( гарячими,горючими) сльозами, рос. плакать горькими ( горячими горючими) слезами; пол. plakać gorzkimi (gorа˛cymi) Izami; чеськ. hořce (horce) plakati; сербохорв. вислову лити горке сузе, словацьк. ronit’ horké slzy відповідає укр. проливати гіркі ( і гарячі, і горючі) сльози. Експресивна функція прикметників гарячий і гіркий створюється завдяки поєднанню їх переносних значень, а саме: гарячий «викликаний сильним почуттям, пристрасний»,. гіркий «викликаний горем, прикрістю; який виражає страждання». Факт розгалуженості прямих і особлива переносних значень прикметників гарячий, гіркий дозволяє зробити висновок, що ведучою семою цих прикметників є дія сильного вогню, а звідси — фізичні відчуття, що нею викликаються.
Повноцінними семантико-стилістичними еквівалентами сполук гіркі сльози, гарячі сльози є субстантивовані прикметники гарячий, гіркий у формі наз. відм. мн., напр.: «Мотря плакала гіркими, а прохати Івана не посміла» (Панас Мирний); «Вже опівночі вмилася гарячими. Та з тим і лягла спати» (І. Нечуй-Левицький).
Структурно-семантична та генетична спорідненість слів гарячий і гіркий витримується не завжди. Про можливі, точки дотику у системі їх значень можна говорити лише виходячи з первісної мотивації прикметників гіркий та гарячий — значення дієслова горіти. На сучасному етапі функціонування мови основна різниця полягає у тому, що прикметник гарячий належить до лексико-семантичної групи слів на позначення температури, а гіркий — до нечисленного розряду слів для вираження смаку. Прикметник гарячий за походженням дієприкметник ( теп. час, акт. стан), гіркий — давній прикметник, утворений від дієслівної основи gor- (гор-) і суфікса -ьк-(-к-).
Семантична подібність прикметників гарячий і гіркий послаблюється або зникає зовсім і у системі їх переносних значень. Так, майже повна протилежність у значеннях виявляється між виразами гаряча любов — гірка любов, гаряче слово — гірке слово та ін.
Таким чином, зіставний аналіз слів гарячий і гіркий показує, що первісно однією з провідних сем прикметника гіркий була « гарячий, опікаючий», лексема ж гарячий — корелят до гіркий — інколи вживалася на позначення смаку. Поступово у вживанні цих прикметників відбулося чітке розмежування, а у мовній свідомості занепав зв’язок ознаки гіркий з дією вогню. Сьогодні найвідчутніша семантична спорідненість між прикметниками гарячий та гіркий простежується здебільшого там, де в основу значення слова кладеться фізичне значення дієслова горіти. Саме у вислові гіркі сльози і зберігаються залишки первісного значення слова гіркий як генетично пов’язаного із значенням дієслова горіти. З цим узгоджується і тлумачення цієї сполуки — « сльози, що висушують, випікають очі».

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space