ЧИ ВІДМІНЮЄТЬСЯ ПРІЗВИЩЕ ГРИЦА?

В одній із рецензій « Літературної України» називалося прізвище Гри́ца. То воно відмінювалося ( говорилося, що книжка « Пісні Лемківщини»вийшла « під загальною редакцією Софії Грици»), то лишалося незмінним (« Книга має ґрунтовну передмову, написану Софією Грица»).
Як же правильно? Чи відмінюване прізвище Грица, чи ні?
Прізвище Грица відмінюване. Воно належить до прізвищ іменникового типу і відмінюється, відповідно до свого закінчення, як іменник І відміни твердої групи:
Наз. Грица
Род. Грици
Дав. Гриці
Зн. Грицу
Ор. Грицою
Місц. при Гриці
Таким чином, у першому випадку в газеті надруковано правильно: «під загальною редакцією Софії Грици». У другому — треба було сказати так: «Книга має ґрунтовну передмову, написану Софією Грицою».
На це і подібні запитання нам допомагає відповісти нове, четверте, виправлене і доповнене видання « Словника власних імен людей», яке нещодавно вийшло у видавництві « Наукова думка». На відміну від попередніх трьох видань воно має невеликі, але дуже цінні додатки, куди входить « Правопис прізвищ».
ЧИ ВЖИВАЮТЬ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ СЛОВО « ЧОТИРИЖДИ»?
Українській мові властиве вживання лише прислівників « двічі», «тричі», однокореневих з числовими величинами « два» і « три», але як скорочення « жди», так і поєднання його з числовими лексемами не характерне для цієї мови (порівняйте російське « дважды», «трижды», «четырежды»).
«Двічі», «тричі» означають « два рази», «три рази» або ж — « у ( по) два рази», «у (по) три рази». Наприклад: «Вона у мене була тричі, а я в неї всього раз» (Леся Українка). Коли ж хочуть сказати про четвертий раз або про множення на чотири, вживають лише слово « чотири» чи словосполуки « чотири рази», «чотири рази по…». Порівняйте: «Пробило десь надворі чотири рази. Була північ» (Яновський); «—Коли б ви, мамо, знали, як тяжко мені. — Знаю, дитино. Ти двічі на цвинтар ходив, а я чотири…» (Стельмах); «Вже він прочитав її [ Шевченкову « Катерину»] тричі, але й тепер четвертий раз він читав її неначе вперше. І ніколи ще Катерина не припадала йому так до вподоби» (Нечуй-Левицький). У математиці вживають « двічі», «тричі», але кажуть « чотири рази по…» або якесь число « взяти чотири рази»: «чотири рази по п’ять — двадцять». Пор.: «І взяв [ учитель] шматок крейди в руки, І непомітно якось, з букви «А» Пішли ми в мандри по шляхах науки. І легко йти було, мов через луки, І ясно все, як двічі взять по два» («Радянська Україна»).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space