ІНСТИТУТ — ІНСТИТУЦІЯ

Розширення стилістичних функцій і лексичної сполучуваності слів інститут, інституція потребують певних рекомендацій щодо правильності їх уживання. Обидва поняття певною мірою характеризують структуру держави і є її неодмінними складниками. У недалекому минулому словом інститут найчастіше називали вищий навчальний заклад. І хоч більшість із таких закладів сьогодні називаються університетами, сфера вживання слова не звузилась. Як і раніше, ним називають наукові установи: Інститут історії України, Інститут економіки, Інститут математики (у назвах перше слово пишеться з великої літери). У межах вищих шкіл виокремилися самостійні структурні одиниці, які теж дістали назву інститут, наприклад, Інститут міжнародних відносин, Інститут журналістики, Інститут філології при Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
Уже давно закріпилося у мові ще одне значення інституту — ‘сукупність правових норм у якій-небудь галузі суспільних відносин окремої держави’. Сьогодні кількість таких інститутів зростає, наприклад: політичний інститут, ідеологічний інститут, суспільний інститут, бюрократичний інститут, науковий інститут, соціально-юридичний інститут державної служби, інститут інтелектуальної власності, інститут гоголіанства, інститут республіканського самоуправління Запорозької Січі, інститут держави, інститут громадської думки ( преса, радіо, телебачення), соціальні інститути ( інститут сім’ї, інститут освіти, інститут масових комунікацій, інститут науки, інститут релігій, інститут моралі). Такі словосполучення містять значення цілісності, характерної ознаки окремої сфери життя.
До названих значень слова інститут додалося ще одне нове — назва діяльнісних характеристик людини або групи людей, що репрезентує певний напрямок у суспільному житті або є ознакою соціального ладу: інститут громади, інститут професури, інститут влади, інститут президентства, інститут представників президента, інститут резервних депутатів, інститут наглядачів, наприклад: «Україна вступила в черговий етап « смутного часу», відбувається певна зміна політичного режиму, демонтуються попередні інститути влади й соціально-економічні устої» (з журн.); «Основним інститутом, який об’єднував окремих жителів бойківського села в колектив, була громада» (з газ.); «Ще одне питання, навколо якого точилася гостра дискусія, — це інститут президентства в Україні» (з газ.).
Слово інституція зберігає і донині давнє латинське значення ‘ настанова, пояснення чогось’ і позначає насамперед особливості управління, механізми дії правових норм у будь- якій галузі суспільних відносин. Тому словосполучення суспільні інституції, політичні інституції, ідеологічні інституції, наукові інституції не просто називають явище суспільного життя, а й інформують про його визначальні діяльнісні ознаки: «Через такі мотиви інституції колишнього Держплану не варто повністю ліквідовувати, треба їх перебудувати в нове тіло, що приблизно відповідало б французькій моделі [ індикативного планування]» (з журн.). Значення таких висловів, як банківський інститут, банківська інституція, фінансовий інститут, фінансова інституція, диференціюється так: у першому випадку йдеться про наявність самостійної структури в державі, а в другому — про механізми її дії. Практика слововживання показує, що синонімом до інституція є слово механізм, яке не може стати в один значеннєвий ряд із словом інститут, пор. (політичні інституції — політичні механізми і політичні інститути). Кожне слово має у мові своє місце.
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space