Н. М. СОЛОГУБ

КАЛИНОВИЙ ́ ЧИ КАЛИНОВИЙ ́

Чому назву п’єси Олександра Корнійчука ми вимовляємо « Калиновий ́ гай», а назву збірки Дмитра Білоуса — « Калинове ́ диво»?
У більшості словників, зокрема у словнику « Українська літературна вимова і наголос», обидві форми — калиновий ́ і калиновий ́ — фіксуються як варіантні, тобто не розрізняються за значенням.
Справді, ці форми можуть вживатися взаємозамінно. І все-таки можна говорити про певні тенденції у розрізненні цих варіантів у сучасній українській літературній мові. Помічено, що наголошення калиновий ́ закріпилося за прямими значеннями цього прикметника ( коли йдеться про щось виготовлене чи зроблене з калини, що стосується калини як виду рослини). Говорять: калиновий ́ пиріг, калиновий ́ сік, калиновий ́ сироп, калиновий ́ хмиз. Назва села «Калиновий гай» в однойменній п’єсі Корнійчука співвідноситься із гаєм, де ростуть кущі калини, тобто є прямим вживанням.
Коли ж прикметник, утворений від слова калина, вживається у переносному, образному значенні, більше допускається форма калиновий, особливо ́ ж, коли йдеться про образну назву червоного кольору, як ось, наприклад, у Андрія Малишка:
День побратався нарешті з погодою,
В небо підніс калинові ́ знамена,
І Леонтовичева мелодія
Переливалася до Шопена…
чи у Бориса Олійника:
Крапка у кінці рядків:
Строго точних — тополиних,
І задумливих — вербових,
І червоних — калинових. ́
Ми невипадково наводимо приклади із поетичних творів, адже лише поезія, де наголос часто диктується законами ритміки ( чи записи усного мовлення), можуть зафіксувати випадки наголошування слів.
У матеріалах картотеки Інституту мовознавства нам зустрілися вживання калино́ва путь (особливо любив цю метафору Володимир Сосюра), калинові ́ уста, калиновий ́ захід сонця, калинові ́ вітрила. Але у цих же матеріалах у переносному значенні зустрічається і форма калиновий. У ́ того ж Бориса Олійника знаходимо рядки:
Калинова ́ крапля скотилася з грудей.
На ниви, на роси, на визрілий день,
І впала та крапля на праведний прапор,
Чистіший і вищий за сонце руде.
У поезії можна зустріти узагальнено-художнє вживання прикметника калиновий, яке ́ не піддається чіткій конкретизації — пряме воно чи переносне, наприклад, у Любові Забашти:
Де отчий дім стоїть,
Де падають, мов жолуді,
Хрущі із верховіть,
Тряхни в лице із вишеньки
Ранкової роси,
І квіту калинового ́
У хату принеси.
У сучасній українській мові, таким чином, є дві форми наголошування прикметника від слова калина — калиновий ́ і калиновий. ́
Будь-які варіантні форми з часом у мові спеціалізуються, закріплюються з певними відтінками значень, перестають бути « надлишковими». Намітився такий розподіл і у вживанні в сучасній українській мові варіантних наголошувань калиновий ́ і калино́вий.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space