Є. Д. ЧАК

КЕРІВНИЦТВО, КЕРУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ

Слово керівництво здебільшого виражає спрямовуючий характер діяльності людини або групи людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу. Напр.: Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й зміцніла моральна і політична єдність радянського суспільства (Статут КПРС).
Крім того, керівництво виступає ще як збірне поняття, що означає групу керівників установи, організації та ін. Глянувши на Кузя, у якого раптом на обличчі проступила поштивість, Дорош відразу зрозумів, що появився сторонній і, напевно, із сільського або і районного керівництва ( Г. Тютюнник).
Керування має відтінок регулювання, спрямовування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних межах, рамках. На відміну від слова керівництво, що означає настановчу, часом законодавчу діяльність, слово керування виражає керівну дію виконавчу, регулювально-спрямовуючу, здійснювану в межах системи, структури, до яких входить керований об’єкт. Слово керування характеризує керівну діяльність вужчу, ніж керівництво, і масштабами, і сферою дії. Розв’язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії («Наукаіжиття»); Член партії повинен: «… брати активну участь у політичному житті країни, в керуванні державними справами, в господарському і культурному будівництві» (Статут КПРС).
У системі зв’язків між словами в реченні виступає керування — «такий вид підрядного зв’язку між членами словосполучення, при якому пояснююче слово ( іменник або його еквівалент), обслуговуючи підпорядковуюче слово, набирає певної форми непрямого відмінка» (Словник лінгвістичних термінів).
Як музичний термін, коли мова йде про конкретне виконання твору, потрібно вживати тільки керування (диригування оркестром, хором), без варіанта керівництво, як пропонує «Русско-украинский словарь для средней школы» Д. І. Ганича і І. С. Олійника. Навпаки, коли йдеться про загальне відання художньо-виконавською діяльністю певного інструментального ансамблю або вокального колективу, про очолювання його, треба вжити слово керівництво. Наприклад: Оркестр народних інструментів працює під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Володимира Іванченка або Нові твори радянських композиторів виконав оркестр народних інструментів під керуванням Олександра Завгороднього (тобто художній керівник оркестру Іванченко, під час концертного виступу диригував Завгородній).
На жаль, у шеститомному « Українсько-російському словнику» АН УРСР ( т. 2) про диригування рекомендується говорити тільки як про керівництво, а керування як музичний термін навіть не згадується.
До слова керування семантично дуже близьке управління. Напр.: Мічурінська наука про управління природою рослин полягає в гібридизації з спрямованим вихованням гібридів («Наука і життя»).
Часто керування і управління виступають як дублети — майже без відтінків. Це буває, коли йдеться про механізми й прилади, що керують ходом машин, та їхню роботу. Пор.: Посадку корабля « Восход-2» вперше здійснено з використанням системи ручного керування (« Літературна Україна»); Леся розповідала, ні на мить не відриваючись від пульта управління ( А. Хижняк).
Проте назва установи, адміністративної одиниці не варіюється: завжди вживають тільки слово управління. Напр.: Управління готувало ще одну експедицію (С. Журахович). Пор.: кербуд (керуючий будинками) і будинкоуправління, керуючий справами Ради Міністрів і Управління справами Ради Міністрів.
Отже, в загальних рисах, керівництво — дія настановча, часом — законодавча; керування
I. О. СОКОЛОВА
ОРКЕСТР ПІД КЕРУВАННЯМ ЧИ ОРКЕСТР ПІД КЕРІВНИЦТВОМ?
В українській мові паралельно існують два іменники від дієслова керувати — керівництво і керування. Обидва слова досить детально розроблені в СУМІ, проте іноді можна прочитати, наприклад, таке: «Гримів духовий оркестр, уславлений оркестр гімназії, під незмінним керівництвом пана Кантареллі» (В. Князюк); «Могутнім заспівом до концерту стала частина перша симфонії № 1 С. Прокоф’єва, яку виконав Державний естрадно-симфонічний оркестр УРСР під керівництвом А. Ануфрієнка» та « Чудову ансамблевість, милозвучність і мистецьку довершеність продемонстрували камерні колективи —… лауреат Державної премії РРФСР імені М. І. Глінки Державний квартет імені О. Бородіна, Київський камерний хор під керівництвом В. Іконника» (Веч. Київ). Чи правильно це?
Мова завжди прагне лаконічності, точності висловлювання. Навіть якщо з’являються принаймні два слова на позначення одного поняття, то дуже часто згодом одне з них вилучається з обігу як зайве. Якщо ж обидва слова продовжують функціонувати паралельно, то на якомусь етапі кожне з них набуває специфічних властивостей: відбувається диференціація у відтінках значення таких синонімів. Нові відтінки значення закріплюються за рахунок усталення зв’язків з певним колом слів. Таким чином змінюється валентність окремої лексеми, більш конкретно окреслюється сфера її вживання.
Іменник керівництво співвідноситься з дієсловом керувати у значенні « спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися» (СУМ). Згідно із СУМом цей іменник має й такі значення: «те, чим керуються» і « керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо».
Іменник керування, крім інших, має значення « система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо», а також « зв’язок між словами в реченні, при якому залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керуюче слово» (відзначимо, що в словниках, виданих у дореволюційний час, іменник керівництво не згадується; див., наприклад, «Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка, «Словар росийсько-український» М. Уманця і А. Спілки, «Малоруско-німецкий словар» Є. Желехівського і С. Недільського).
За даними СУМу, обидва іменники в першому значенні частково синонімічні. Проте в останні роки усталилося розуміння слова керівництво як більш абстрактного, узагальнюючого ( порівняно із словом керування), що передає організуючий характер діяльності людей, які очолюють певний колектив ( див. про це: Чак Є. Д. Складні випадки українського слововживання. К, 1969), наприклад: «Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи» (Статут КПРС); «Будувати друкарню, тягнути вантажі і навіть кантувати під чиїмсь керівництвом машини — це було одне. А стати за реал — це зовсім інше» (І. Вільде); «Перегляд церковних книг та обрядів робили під керівництвом греків та вчених київських монахів» (Історія СРСР); «Хто скаже? Чому полк робітників і селян під керівництвом прапорщика розбив повну військову одиницю, очолювану сотнями офіцерів і десятками полковників та генералів з вищою військовою освітою?» (О.Довженко).
За іменником керування останнім часом закріпилося значення « регулювання, спрямовування дії в певних межах, за допомогою певних пристроїв», наприклад: «Керування польотом космічного корабля « Союз-19» здійснюється радянським центром керування» (Веч. Київ); «На київських землечерпалках серійного випуску здійснено дистанційне керування й автоматизоване грунтозабирання» (Рад. Україна); «Якість керування автомобілем має великий вплив на довговічність ресор і підвісок в цілому» (Хлібороб України). Саме в цьому значенні він і вживається у лексикалізованому словосполученні оркестр під керуванням, тобто у словосполученні, що перебуває на межі між вільним сполученням слів і фразеологізмом. Отже, треба говорити й писати тільки оркестр під керуванням.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space