КОН’ЄКТУРА — КОН’ЮНКТУРА

Наша мова день у день збагачується новими словами, новими поняттями. На жаль, переважно такими, що приходять до нашого лексикону з інших мов. Можливо, нам бракує самостійності не стільки в мові, скільки в суспільній організації? Така вже кон’юнктура сьогодення. От і виринуло із підсвідомості частотне нині слово. Дослідімо його.
Термін кон’юнктура походить від латинського conjungo, що означає ‘ з’єдную’, ‘зв’язую’. Поняття ‘ кон’юнктура товарного ринку’ та ‘ загальногосподарська кон’юнктура’ найчастіше використовують, коли йдеться про характеристику конкретної ситуації, що склалася на конкретний момент, за певний відтинок часу на товарному ринку або в народному господарстві країни. Цей економічний термін увійшов до складу таких сталих сполук, як економічна кон’юнктура ( сукупність умов, ознак, які характеризують становище в економіці країни), біржова кон’юнктура ( ринкова ситуація на біржі), кон’юнктура ринку (сукупність умов, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на певні товари й послуги).
Слово кон’юнктура має не тільки термінологічне значення — його активно вживають і в загальномовному словнику зі значенням ‘ сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв’язання якої-небудь справи, питання тощо’: Політична кон’юнктура впливає на суспільно-економічний розвиток країни (з газ.).
Останнім часом це слово, окрім позитивного, має і негативний компонент значення. Зокрема, у контекстах, пов’язаних зі сферою мистецтва, кіно, літератури. Пор.: Мистецтво не може бути ринковим. Логіка мистецтва і логіка розвитку суспільства — це різні речі. В цьому плані кон’юнктура і креативність — слова-антоніми ( з інтерв’ю художника Ю. Альберта), Я вважаю, що кіно, в якому я живу, розвивається за законом дії. Дія — це те, що найбільше приваблює людину. Це позитивна кон’юнктура, і вона має бути ( з інтерв’ю режисера В. Черних). З огляду на наведені приклади, робимо висновок про вживання слова кон’юнктура у значенні ‘ сукупність певних чітко окреслених умов, що сприяють досягненню прогнозованого результату’. У цьому значенні аналізоване слово протиставляється таким словам, як творчість, індивідуальність, особливість і вступає в синонімічні відношення зі словами ринковість, вигідність, доцільність.
В українській мові вживається досить схоже за звучанням слово — кон’єктура (від нім. Konjektur , що, у свою чергу, походить від лат. conjecture ‘припущення, здогадка’). Це слово має вузьке поле вживання і означає ‘ відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту, що не піддається прочитанню’. Послуговуються цим словом переважно мовознавці, що вивчають питання історичної граматики: Так само правлять М. О. Мещерський та О. О. Бурикін, Л. Є. Махновець («Исходи юна кровь, а тьи рекъ»)… Мало чим від наведеної відрізняється кон’єктура О. В. Творогова («Исхыти юна кров, а тьи рекь») (В. Скляренко).
Оксана Ожигова

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space