М. М. ФЕЩЕНКО

НОВІ СЛОВА ДЛЯ НОВИХ ПОНЯТЬ

Лексика, як відомо, відбиває те нове, передове, що з’являється в нашому житті. Поява багатьох нових слів і термінів пов’язана із змінами форм державного управління, суспільного життя, із змінами у свідомості людей, з науково-технічним прогресом, розвитком міжнародних зв’язків тощо. Проте словниковий склад мови може збагачуватися не лише за рахунок нових слів, а й за рахунок переосмислення вже існуючих, в результаті розвитку нових значень старих слів, через зближення, поєднання частин двох подібних слів, форм, виразів. Великі успіхи в розвитку науки і техніки, зокрема в освоєнні космосу, викликали до життя появу значної кількості нових слів. Візьмімо, наприклад, добре всім знайоме слово космос, яке здавна вживається у значенні « світ», «всесвіт». З початком космічних польотів словник української мови інтенсивно поповнився за рахунок новоутворень, пов’язаних із словом космос, напр.: космодром, космологія, космонавтика, космофізика, космохімія, космоцентр та ін. 13 квітня 1961 р. на сторінках газет і журналів, присвячених польоту Юрія Гагаріна в космос, з’явилося слово космонавт, утворене за аналогією до вже існуючих слів. Другий компонент цього неологізму — навт ( у складних словах відповідає поняттю « той, хто плаває») є складовою частиною давно відомого нам слова аргонавт — легендарний герой, який здійснює морські подорожі в невідомі країни. Прозору внутрішню форму має також і неологізм аеронавт, який вживається на означення людини, що здійснює політ на апаратах, легших за повітря, напр.: «Над Північним океаном, В гострій птичій далині, Прокладають путь сувору Молоді аеронавти» (М. Рильський). Порівняно новим запозиченням з компонентом — навт, не засвідченим давнішими словниками, можна вважати слово астронавт, перша частина якого астро- у складних словах відповідає поняттям « зоряний», «пов’язаний з небесними тілами». В українську мову цей іменник прийшов з англійської, в якій він був створений для найменування американських космонавтів. Пор.: «А що ж означає слово « астронавт»? Те ж саме, що і « космонавт» («Наука і суспільство»); «Влітку цього року група американських астронавтів була в Зоряному містечку, де опрацьовувала спільні дії з радянськими космонавтами при переході з шлюзової камери в космічний корабель « Союз» («Веч. Київ»). Іменники космонавт і астронавт є абсолютними синонімами, які відрізняються між собою лише національно- локальним забарвленням. Зрідка іменник астронавт може розширювати свої функції, вживаючись у мові з певною стилістичною метою, напр.: «У багатьох дітей в руках плакати «Хочемо в космос!», «Будемо астронавтами!» («Рад. Україна»).
Неологізми, аналогічні до аргонавт — космонавт, і за значенням можуть бути досить різноманітні, напр.: геонавт — « дослідник надр землі», океанавт — « дослідник глибин океану». Вони вживаються в газетних і журнальних публікаціях, напр.: «Через спеціальний шлюз океанавти вирушатимуть у подорож по дну» («Наука і суспільство»).
В одному словотвірному ряду з розглянутими назвами стоїть і слово акванавт та його синонім гідронавт, в яких перша частина відповідає поняттю « водний» (акванавт, гідронавт — « дослідник морських глибин»), напр.: «Акванавтам пощастило побачити і сфотографувати чимало сценок та поєдинків, що відбуваються на дні океану» («Веч. Київ»). Деякі з цих неологізмів мають і похідні утворення — іменники аеронавтика, акванавтика, астронавтика, космонавтика: «Спортивна акванавтика швидко перетворюється на конче потрібну в народному господарстві професію, нерозривно пов’язану з океанографічною наукою» («Наука і суспільство»). Перші частини цих складних слів аеро-, аква-, арго-, астро-, гео-, гідро-, космо-, океа- сприймаються як різні означення до повторюваного в усіх назвах — навт. Таке закріплення другого компонента складних слів за цими новоутвореннями можна розглядати як приклад групової аналогії ( пор. назви ягід у російській та українській мовах: рос. брусника, голубика, ежевика, земляника, клубника, костяника, черника; укр. горобина, журавлина, малина, ожина, шипшина).
У листопаді 1970 р. автоматична станція « Луна-17» здійснила м’яку посадку на Місяць, доставивши на нього самохідний апарат « Луноход-1». Тоді ж в українській мові з’являється нове слово місяцехід — самохідний апарат для дослідження поверхні Місяця, напр.: «Місячний ґрунт досить щільний, хоча й дуже нерівний за структурою. А тому багато спеціалістів у всьому світі вважають, що місяцехід доцільно ставити на ноги» («Знання та праця»).
Неологізм марсохід своїм лексичним значенням пов’язаний і асоціюється з власною назвою планети Марс і тим самим аналогічний слову місяцехід. Іменник марсохід виступає у мові здебільшого стилістично забарвленим і функціонально обмеженим, через що він часто супроводжується лапками, напр.: «В майбутньому автоматичні станції так само успішно опустяться і на поверхню Марса, Меркурія, Венери… З їх люків виповзуть автоматичні рухомі пристрої, які називатимуться… «марсоходами» («Веч. Київ»). А для найменування машини, призначеної для пересування на інших ( поза землею) планетах була створена назва планетохід: «У хлопчиків і дівчат, що захоплюються космонавтикою, великий інтерес викликає модель планетохода» («Веч. Київ»). Слова місяцехід, марсохід, планетохід, маючи досить прозору внутрішню форму, утворені за граматичною аналогією до всюдихід, льодохід, самохід, снігохід та ін., що мають словотвірні моделі, які викликають асоціації з «ходом». Поява цих неологізмів зумовлена, звичайно, прагненням якомога точніше охарактеризувати нові предмети.
Розгляньмо однотипні інтернаціональні слова отель, мотель, ротель, об’єднані спільним компонентом — тель. Українській мові слово отель відоме давно, воно часто зустрічається в художніх творах письменників дожовтневого періоду. У найновіших лексикографічних працях, зокрема в тлумачному Словнику української мови, цей іменник подається вже з ремаркою заст. (застаріле) як термін, що відходить до пасивного складу лексики, оскільки в процесі розвитку мови він дістав синонімічний варіант готель. Назва отель запозичена з французького hotel і в українській мові набула категорії роду (чоловічого), дістала відмінкові закінчення, напр.: «Ми власне стояли вже перед входом у сад отелю « Россия» (Леся Українка). Іменник отель має загальномовне поширення. Засвідчено його похідне утворення — прикметник отельный, напр.: «Звісно, коли мати діло тільки з отельными посіпаками.., то можна розчаруватися кожному народі» (Леся Українка).
У зв’язку з розвитком міжнародного автотуризму з’являються відповідні нові слова. До інтернаціональних термінів, утворених із запозичених компонентів, можна віднести неологізм мотель ( від мотор і готель) — «готель на автостраді для відпочинку ( ночівлі) туристів і заправлення, лагодження автомобілів, мотоциклів, якими вони подорожують» (УРЕС). Слово мотель швидко входить у нашу мову і засвідчене вже на сторінках газет і журналів у формі множини, напр.: «Щоб забезпечити мандрівників усім необхідним, ведеться широке будівництво туристських баз, готелів, мотелів» («Знання та праця»). Цей неологізм в українській мові вперше було зафіксовано в 1967 р. в « Українському радянському енциклопедичному словнику». Іменник мотель у тому чи іншому фонетичному оформленні дістав поширення в багатьох європейських мовах.
Зовсім новим в українській мові, не засвідченим жодним словником, є слово ротель — «готель на колесах». Звичайно, формування неологізмів мотель і ротель відбулося під структурним впливом о + тель: мо + тель, ро + тель. У цих інтернаціональних словах компонент — тель виступає як словотвірний елемент із значенням « приміщення»1.
Розглянемо іншу групу слів, що також виникла за однією моделлю і має спільну частину -пед, яка в українській мові виявилася продуктивним словотвірним елементом. Компонент -пед ( від латинського pes, pedis — « нога») у нових термінах, утворених за аналогією до вже існуючих слів ( напр., велосипед), зберігає значення p уxу. Значення компонента — пед настільки прозоре, що з його допомогою в сучасній мові продовжують виникати все нові й нові утворення. Так, на сторінках газет та журналів останніх років з’явилися такі слова, як мотовелосипед ( велосипед з мотором) і мотопед у значенні мопед ( легкий малопотужний мотоцикл з педалями, скорочення слів: мотоцикл педальний), напр.: «Верховина-4» — такназивається новий мопед, випущений Львівським мотозаводом» («Рад. Україна»); «Десятки тисяч киян з настанням весни і літа виїздять у приміську зону на своїх мопедах, велосипедах і мотовелосипедах» («Веч. Київ»). Спільна частина мото-, мо- ( у значенні мото-) в наведених словах відповідає поняттям « моторний», «той, що рухається з допомогою мотора», вказуючи на те, що джерелом руху в цих машинах є мотор ( пор. також мотовоз, мотопоїзд, мотопомпа, моторолер, мотофелюга, мотоцикл). Група слів з постпозитивним компонентом — пед збагатилась новим неологізмом ропед — роликова педаль ( тренувальний прилад), утвореним шляхом абревіації. Компонент — пед може бути складовою частиною слів, які осмислюються як найменування певного виду транспорту. Проілюструємо кількома прикладами появу терміна гідропед на сторінках періодичної преси за 1974—1976 pp., напр.: «У центральних курортних зонах узбережжя Дніпра, в його численних затоках відкриваються бази прокату човнів і гідропедів» («Веч. Київ»); «На постійно діючій виставці Харківського художньо-промислового інституту є чому дивуватися: ліфтомобіль і гідропед» («Роб. газета»). Наведені ілюстрації свідчать, що при виникненні подібних слів-неологізмів важливими бувають не тільки граматичні аналогії, а й лексичне значення слова. Постпозитивні компоненти -навт, -тель, -пед у розглянутих словах набули самостійності, певного лексичного значення. Кожне нове явище, нове поняття викликають появу нових слів і термінів, які, пройшовши випробування на стійкість, входять до активного складу лексики української мови.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space