Т. О. ФЕДОРЕНКО

КОПІТКИЙ ЧИ КРОПІТКИЙ?

Слова копіткий і кропіткий в українській мові синонімічні і означають « який вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння». їх ми вживаємо, коли йдеться про якусь роботу, справу, напр.: «Скільки копіткої праці, скільки любові [ Ніна] вклала в оці горді, закличні слова, що їх гаптувала вона білим шовком» (А. Шиян), або « Робота ця дуже кропітка, треба було видрати першу цеглину без стуку, без грюку» (Ю. Збанацький). Крім того, ці слова вживаються ще в значенні « клопітливий, старанний», коли мова йде про людину:
І крізь хмари тонів голубі
І легке павутиння утоми
Сниться березень синій тобі,
Кропіткі у труді агрономи.
(М. Нагнибіда).
Серед східнослов’янських мов найпершою фіксує ці слова російська мова. В ній відповідником до копіткий і кропіткий виступає кропотливый, яке в російських словниках з’являється з другої половини XVIII ст. Етимологічно воно пов’язане з відомим у говірках дієсловом кропотать «турбуватися, клопотатися», а ще « бурчати», від кропот «брюзжание, брань», що походить із звуконаслідування крон (у латинській мові сгераге « тріщати, скрипіти», у переносному значенні « твердити, безперестанку повторювати»).
Слова копіткий і кропіткий з’явилися в українській мові недавно. Найповніший український дореволюційний словник « Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка не засвідчує в своєму реєстрі ні слова копіткий, ні слова кропіткий. Не зустрічаються вони і в творах українських письменників-класиків дожовтневої доби, як це видно з матеріалів лексичної картотеки Інституту мовознавства АН УРСР. Отже, це дає підставу думати, що на українському мовному ґрунті ці прикметники з’явилися вже в XX столітті. В тій же лексичній картотеці є матеріали, які підтверджують, що в сучасній мові ці слова ввійшли в широкий ужиток і паралельно фіксуються не тільки в художніх творах письменників- сучасників — Ю. Смолича, А. Шияна, Ю. Збанацького, М. Нагнибіди, Л. Дмитерка, О. Іваненко та інших, а й у періодиці.
Творчість радянських майстрів слова є авторитетним джерелом для українських словникарів. Перш ніж ввести будь-яке слово в реєстр словника, українські лексикографи, зважаючи на особливості розвитку мови в радянський час і враховуючи давні традиції, проводять велику роботу по вивченню місця того чи іншого слова в лексичній системі мови. Слова копіткий і кропіткий з повним правом увійшли до реєстру академічного Словника української мови в 11- ти томах. Як синоніми вони широко вживаються радянськими письменниками і не можна вважати одне з них таким, що « засмічує» мову. Ці слова живуть у мові, підтримувані мовною практикою, мовними традиціями, хоч і недавніми. Обидва мають дещо відмінну звукову оболонку. Наявність їх в усіх функціональних стилях ще раз свідчить про багатство нашої мови, про її постійний розвиток.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space