КУРКУЛЬ, КУЛАК…

Нас запитують, що означає слово куркуль і звідки воно прийшло. Класики марксизму- ленінізму українською мовою не писали і не знали її, тому пряме відношення до виникнення слова куркуль мати не могли. Інша річ — вживання його в ідеологічному контексті. Адже послуговувалися ним як українським еквівалентом російського слова кулак, зокрема в партійних документах.
Академічний Словник української мови в 11- ти томах пропонує таке тлумачення слова куркуль: ‘ багатий селянин-власник, на якого працюють наймити і незаможники’. Далі вживання слова проілюстровано цитатою з перекладу Леніна. В тексті оригіналу, зрозуміло: це слово кулак. Отже, очевидно, до вживання українського слова куркуль в такому значенні пов’язане з ідеологічними настановами початку ХХ ст.
Наведене тлумачення повторюється і в « Етимологічному словнику української мови», але в ньому міститься також значення із « Словаря української мови» Бориса Грінченка ‘переселенець з іншої місцевості’. Етимологічний словник, пояснюючи слово куркуль, припускає, що воно запозичене з турецької мови, в якій означало ‘ той, що вселяє страх; страшний’ (Т. 3. — С. 155).
Ленін куркуля ( як і кулака) називає « страшною людиною». Але « Словарь…» Грінченка цього зробити не дозволяє. Порівняйте його значення ( наводимо для точності мовою оригіналу): «Пришлый, захожий из другой местности человек, поселившийся на новом месте. Екатеринославщина. В Чигиринском уезде — прозвище, даваемое в насмешку казакам-черноморцам» (Т. 2. — С. 330). Підстави для саме такої номінації не цілком зрозумілі. Але, здається, що в її основі — уявлення про заможність чорноморських козаків чи переселенців.
Цікаво, що в побутовому мовленні пролетарів аж до нашого часу слово куркуль ( часто як лайка) вживалося для позначення людини, яка мала якусь власність, надто хоч крихітну земельну ділянку, на якій працювала для власної користі. І це при тому, що куркульство як клас радянська влада ліквідувала ще на початку 1930- х років.
Отже, слово куркуль виникло задовго до перевороту 1917 року і фіксується Словником Бориса Грінченка, виданим 1907-1909 рр. Деталі виникнення і переосмислення ще не цілком з’ясовані.
Для повноти картини, мабуть, не зайвим буде нагадати, що рос. кулак теж фіксується задовго до 1917 року і, за свідченням тлумачного словника російської мови Володимира Даля ( наводимо мовою оригіналу): ‘скупец, скряга; перекупщик, переторговщик, особенно в хлебной торговле, живет обманом, обсчетом, обмером; торгаш с малыми деньжонками; барышник, гуртавщик; коробейник’ (Т. 2. — С. 215).
Надія Сологуб

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space