В. В. ЖАЙВОРОНОК

ВЖИВАННЯ СИНОНІМІЧНИХ ДІЄСЛІВ ЛІЧИТИ — РАХУВАТИ

Лічити і рахувати — це слова-синоніми, що мають значення « встановлювати кількість предметів». Наприклад: «Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить» (Стельмах); «Санітар вирішив не ворушитися. Він почав рахувати: один, два, три, чотири, п’ять, шість… Відраховував секунди» (Трублаїні).
У цьому загальному, об’єднувальному значенні обидва слова рівнозначні. Крім того, яік синоніми ці дієслова виступають у ряді інших, частковіших значень. Зокрема, вони вживаються як рівноправні у значенні « знати назви і послідовність чисел, уміти робити арифметичні дії», щоправда, рахувати дещо переважає над лічити. Пор.: «Хлопчик Андрійко не вмів рахувать, ні віднімать, ані додавать» (Первомайський); «— Левка навчила читати? — Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить» (Стельмах). У значенні «робити які-небудь підрахунки, розрахунки, зокрема, точні, пов’язані з бухгалтерським обліком» усталилося дієслово рахувати (пор. рахівник, рахівниця, розрахунок і под.). Воно властиве здебільшого мові нейтральній, офіційно-діловій. На відміну від цього, слово лічити притаманне поетичному мовленню і часто входить в образні вислови. Пор.: «Лічу в неволі дні і ночі, і лік забуваю» (Шевченко); «Пройшли літа, минулися — я їх не лічила» (Чубинський); «Крізь гони, крізь гони Боєць помчить. Лічи патрони, Ран не лічи!» (Бажан); «Вдова зіщулилась на дні [ схованки] і серцем вибухи лічила» (Стельмах).
Дієслово лічити, як експресивніше і з більшим емоційним забарвленням, часто передає враження розмовного, невимушеного мовлення у художньому стилі. Пор.: «Один перелічує шибки на вікні, а друга лічить піщинки на долівці» (Квітка-Основ’яненко); «Чого це ти, паніматко, так пильно дивишся на стіну? Чи мухи лічиш, чи що?» ( Нечуй-Левицький); «Я лежу на возі горілиць і зорі лічу, віз колихається, конюшина пахне» (Томчаній). Характерно, що дієслово лічити утворює низку експресивних фразеологізмів: «Копійка любить, щоб її лічили» (з нар. уст); « Курчат восени лічать» («Українські народні прислів’я та приказки»); «Вилазь, вилазь лишень; я тобі ребра полічу, як ніхто тобі їх не лічив» (Панас Мирний).
У стійкому словосполученні лічити ( рахувати) на [ по] пальцях правомірним є вживання обох дієслів-синонімів: «Комбат став лічити на пальцях. Своїх сталінградців він знав усіх до одного» (Гончар); «Аліна і Костомаров рахували вже по пальцях не місяці і не тижні, а дні, які лишилися до весілля» (Іваненко).
Обидва слова однаково розкривають значення « визнавати когось, щось ким-, чим-небудь; вважати за кого-, що-небудь». Пор.: «— Та ти переродилася, Ялино, і виросла за ці два дні, а я тебе дитиною лічив!» (Карпенко-Карий); «Колись Ярема лічив себе лемком» (Загребельний); «Рахувати його за постійного члена нашої сімки важко» (Яновський). Дієслово рахувати зрідка, в діалектному мовленні, здатне виступати в ролі вставного модального слова або конструкції: «Гуцул особливо боляче відчував ту ганьбу, коли його — ґазду рахувати!— вели через усе село в кайданах» (Хоткевич).
Як абсолютні синоніми слова лічити й рахувати іноді вживаються в значенні « брати до уваги, враховувати». Пор.: «Мені за цей час нічого веселого не трапилось, коли не лічити веселого сонця і моря» (Леся Українка); « Шевченко взагалі нікого й нічого не перекладав, принаймні до нас не дійшли його переклади, якщо не рахувати уривків із « Слова о полку Ігоревім» (Рильський).
Значення « розраховувати на кого-, що-небудь» передає лише дієслово рахувати, звичайно з відтінком застарілості: «Я ревно притягатиму других до роботи над словником, і взагалі Ви можете на мене рахувати» (Кримський); «Путята міг рахувати на яких дві-три тисячі ратників з-поза Києва і вдвоє стільки з самого города» (Опільський).
Як бачимо, слова лічити і рахувати не виступають абсолютними синонімами в усіх їх значеннях. Крім того, вони різняться і стилістичним забарвленням, уживаючись у певних сферах мовлення. Рахувати здебільшого характерне для нейтральних стилів, а лічити переважає в афективному мовленні — розмовному та художньому стилях.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space