ЛИЦЕВА СТОРОНА — ЛИЦЬОВИЙ БІК

Щоб визначити нормативність цих словосполучень, варто звернутися до Словника української мови, де подано тлумачення відповідних іменників та пов’язаних з ними прикметників.
Так, лицевий і лицьовий — рівнозначні прикметники до іменника лице (СУМ IV, 500) — позначають зовнішню, передню, верхню ознаку предмета, напр.: «Гостям показали справді унікальний витвір — перший глобус Місяця з усіма впадинамита рельєфами на його лицевій і тильній стороні» (з газ.).
Іменники бік і сторона у двох значеннях є взаємозамінними: Бік — 2. Яка-небудь сторона, стінка, площина предмета ( СУМ 1,179); Сторона — 2. Те саме, що бік 7 (‘певний напрям, спрямування’); 8. Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось ( СУМ X, 735).
Отже, цілком взаємозамінними у наведених словосполученнях є і прикметники, і іменники: лицевий ( лицьовий) бік та лицева ( лицьова) сторона. Пор. ще усталені, фразеологічні вислови типу дві сторони медалі, зворотний бік медалі, де іменники бік і сторона виступають як синоніми.
Світлана Бибик

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space