О. І. НЕЧИТАЙЛО

ЛИПЕНЬ

Коли промайне червень, перший місяць літа, тоді «липень гарячий здіймає у небо свої шовкові вітрила» (І. Цюпа). Багатьом поетам і письменникам ця пора року давала натхнення:
І червень настає новий,
І липень надійде
Такий заквітчаний, такий,
Яких нема ніде!
(М. Рильський)
Липень — найтепліший з усіх місяців року. Літо в розпалі: луки, ліси ваблять густим солодким ароматом, квітнуть волошки й ромашки, далеко розносяться п’янкі пахощі материнки й чебрецю. Ніби талановитий майстер, торкається липень пензлем усього навколо, на зелене вбрання вишень сипнув добірним червоним намистом, підрум’янив щічки яблукам і грушам, пройшовся бронзою по колгоспних нивах. Пече сонце, розігріває землю, а то раптом грозова хмара затягне небо, вдарить грім. Недаремно звуть у народі цей місяць грозовиком, громовиком, жарником, росяними зорями. Відомий він і як пасень (найкращий для випасання худоби), і як косень (пора косовиці сіна). Та, мабуть, найхарактерніше для цього місяця — буйне квітування лип, збирання чудового липового меду, через це наші предки й назвали його липець, а згодом — липень.
У західних говорах української мови і тепер вживається назва липець, яка, очевидно, була первинною. У цьому значенні ( назва другого місяця літа) зафіксоване слово липець у «Малорусько-німецькому словнику» Є. Желехівського та С. Недільського і у Словнику Б. Грінченка. Словник української мови також подає це слово, зазначаючи його діалектний характер.
Більш поширеною, особливо у східних говорах української мови, була назва липень, яка й закріпилася остаточно як літературна норма. Свідчення цього знаходимо у творах українських письменників-класиків: «Сезон … припадав особливо на місяці червень і липень» (І. Франко), «Був пишний липневий ранок 1880 р. 19 липня. Ми поїхали з Канева на Шевченкову могилу низом, понад Дніпром» (І. Нечуй-Левицький).
Широко засвідчені слова липень, липневий і у творах українських радянських поетів і прозаїків, у науковій літературі: «Музики грайте, Співайте, люди! Як травень квітне, То й липень буде» (М. Рильський); «Над промислом, над віковими соснами і ялинами проходив тріпотливий і янтарний липневий день» (О. Донченко); «При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень» (Фізична географія).
Назви липень, липець — давньослов’янські, вони й тепер поширені у багатьох слов’янських мовах, пор.: блр. ліпень, ліпец, серб. липань, пол. lipien, lipiec.
У російській мові, на відміну від української та інших слов’янських, усталилася інша назва цього місяця — июль, запозичена з латинської мови ( очевидно, через німецьку) — Julius. Вона походить від імені державного діяча Стародавнього Риму Юлія Цезаря.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space