ПОДОРОЖ ЧИ МАНДРІВКА?

Ці слова близькі за значенням, синонімічні. У багатьох випадках вони можуть заступати одне одного, як, наприклад, у реченні « їхня мандрівка по Риму почалася з центру…» (Загребельний), де замість слова мандрівка цілком звичне було б подорож, і така заміна не порушила б ні змісту, ні стилістичного звучання фрази. Але хоч це й синонімічні слова, кожне з них усталилося в практиці літературного мовлення на означення трохи відмінного, іншого поняття. Із словом подорож пов’язується поняття напрямку, спрямування руху до певного пункту, до визначеного місця. Тому подорож часто вживається в характерних словосполученнях із прийменниками до, на, за. Наприклад: «Про мій проект подорожі до Одеси я не писала» (Леся Українка); «Подорожі на Кавказ і Крим щедро збагатили внутрішній світ поета» (Рильський). Нерідко іменник подорож вживається із прикметника- ми-означеннями: «Немовбито було десь на іншій планеті — і випускний вечір з врученням атестатів, і кримська подорож, і квітуча рожами дорога на Каховку» (Гончар); «Свою першу, і весільну і туристську, подорож вони вирішили почати з відвідин» (Козаченко); «Важку п’ятдесятиденну подорож було закінчено» (Тулуб).
Звичайно, і синонімічна назва мандрівка так само може бути поширена означеннями — весела, невтомна, космічна і т. ін. Але коли прикметники-означення називають конкретне місце подорожі, наприклад кримська, кавказька, північна, прибалтійська, то вони вживаються, як правило, із словом подорож. Коли ж треба підкреслити, що якась поїздка або похід не мають точно визначеного місця, пункту призначення, тоді частіше користуються словом мандрівка як синонімом до іменника подорож. Пор.: «Згадаймо записні книжки та листи Гоголя, Чехова, Тургенєва, роботу на філоксері та подорож по Гуцульщині Коцюбинського, невтомні мандрівки Горького» (Рильський).
Слово мандрівка іноді має в своєму значенні додатковий семантичний відтінок: мандрівка — тобто « поневіряння», пор.: «Почалася мандрівка Мартовича по адвокатських канцеляріях» (Стефаник).
На відміну від стилістично нейтрального слова подорож його синонім мандрівка входить до складу емоційно забарвлених, стилістично виразних висловів — податися в мандрівку, ладитися в мандрівку, мандрівка пахне: «Мандрівка пахне, аж серце п’яне!» (Рильський); «Треба вам знати, що кум Демко, аби запорошив трохи око, зараз ладиться у мандрівку» (Марко Вовчок).
Традиція вживання слова мандрівка в художньому стилі, в поетичних творах, у гумористичних розповідях визначила і стилістичну вагу його в сучасній мові. Недаремно, іменник мандрівка і відповідне дієслово мандрувати, вживаючись у різних текстах, надають їм відтінку поетичності, інтимності мовлення, а слова подорож, подорожувати звичні й природні у висловах, офіційних повідомленнях, у наукових розвідках тощо. Пор. назву відомої поеми М. Рильського «Мандрівка в молодість» і офіційне повідомлення типу «Подорож прем’єр-міністра до Франції» або «По нашій країні подорожує голова уряду Канади».
Слова мандрівка, мандрувати активізуються у художньому стилі. Вони розширюють коло сполучуваності із словами різноманітної семантики, вживаються у поетичних текстах високого, а також розмовно-зниженого звучання: «До ріки ідуть машини, Огірки беруть в долині, І мандрують огірки В місто, в села од ріки. І радіють малюки» (Стельмах).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space