МІФОЛОГІЧНІ НАЗВИ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ

Слово в рекламі відіграє важливу роль. Воно стає елементом інтриги, яку зав’язує рекламодавець, щоб залучити споживача до тієї дії, якої чекають від нього усі учасники процесу пропонування послуг та товарів. У рекламі головним є індивідуальне сприймання назви з усіма асоціаціями, які вона викликає. Тому до відомих рекламних правил варто додати ще одне, лінгвістичне: обов’язково дотримуватись орфографічних норм мови реклами, щоб не заважати головному — емоційному народженню бажання споживача придбати те, про що йдеться в рекламі. Рекламодавець не має права необережно поводитись зі словом, вибирати яскраву назву, спираючись тільки на її зовнішню привабливість, бо за кожним словом стоїть цілий світ, у якому багато таємниць.
У сучасній рекламі широко використовуються міфологічні назви. Це зрозуміло: такі назви інформативні, й саме тому вони потребують досконалого знання, аби уникнути двозначностей або неприємних помилок, адже міфологічні назви викликають асоціації з іншою культурою, з іншими епохами, іншими почуттями, що складалися протягом століть, коли існували міфи та їх герої.
Так, називаючи медичну установу, точніше заклад, що надає хворим невідкладну допомогу, іменем міфологічної Медеї, рекламодавець навряд чи досягне своєї головної мети — залучити якомога більше пацієнтів. Бо ж усім відомо, що ця міфологічна чарівниця (rp. Medeiа) була далеко не зразком людяності. Сьогодні цей образ є негативно конотованим (ревнива, жорстока жінка), а тому не варто обирати таку назву для лікувальної установи.
Необережний вибір рекламної назви іноді перекручує суть того закладу, який вона презентує. Так, назва «Кассандра» («Автозапчастини») навряд чи сподобається водіям, хоча б через те, що Кассандра, або гр. Kassandra, Александра, (Alexandra) — відома міфологічна пророчиця, чиїм віщуванням ніхто не вірив, а в сучасному переносному значенні — ‘ людина, яка передбачає майбутні нещастя, але не може їх відвернути’.
Якщо рекламодавець не враховує співвідношення внутрішньої форми слова та його семантики, виникають чудернацькі назви, скажімо, «Пітон» («Освітлювальні прилади»). І дарма, що Пітон був божеством темряви! Та й назва змії родини удавових — не зовсім приваблива. Штучність обраної назви сприяє лише негативному іміджу фірми, тому краще вибирати таку, що відповідає її профілю. Смішно читати такі вивіски, як, наприклад, бар «Сивілла» (гр. Sibylla — ‘пророчиця, ворожіння якої мало екстатичний характер’).
Невдалі рекламні назви трапляються як у пресі, так і на бігбордах, часто викликають посмішку або й неприємно вражають мовно-естетичною нетактовністю ( напр., магазин горілчаних виробів « Прометей»), а отже й відвертають інтерес потенційних клієнтів. Для уникнення подібних ситуацій рекламодавцям не завадило б звернутися до фахівця-лінгвіста, щоб мати повне уявлення про виражальні можливості лексеми, яку вибирають для рекламної назви. Адже в рекламі важливі і етимологічні, і культурологічні, і стилістичні характеристики слова, його переносне значення, і асоціативні зв’язки в мові.
Колесникова Ірина

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space