Г. В. СКЛЯНІЧЕНКО

МІНІПРИЛАД ЧИ МІНІАТЮРНИЙ ПРИЛАД?

Елемент міні-, що в латинській мові має значення « найменший», в українській мові розглядають як скорочену основу прикметників мініатюрний, мінімальний. Він уживається для передачі зменшеності та різних емоційно-оцінних відтінків.
Кількість слів з міні- за останнє десятиріччя в українській мові значно зросла. Вони все частіше з’являються на сторінках газет і журналів, звучать по радіо і з телеекранів, проникають у мову художніх і публіцистичних творів.
Утворення з міні- здебільшого розглядають як результат стягнення словосполучення мініатюрний або мінімальний з іменником. Як і інші запозичені усічені основи, міні- легко поєднується з іменниками. Він виявився зручним засобом для вираження об’єктивного поняття дуже малого розміру предмета, яке не було ускладнене якими-небудь додатковими, суб’єктивними відтінками. Міні- спочатку широко вживався у словах, що означали назви укорочених фасонів жіночого одягу: міні-плаття, міні-спідниия, міні-костюм, міні-сукня, міні-плащ, міні-одяг, міні-хустка, міні-сарафан, міні-шубка. Напр.: «Юна мода останнього часу проявила себе в міні-спідничках….» (Рад. Україна); «Зараз мода на міні: міні-сукні, міні- футбол…» (Старт).
Згодом елемент міні- почав використовуватися в спеціально-термінологічному вжитку, зокрема для утворення назв мініатюрних предметів, надаючи їм значення дуже малого розміру або чогось найменшого в ряду подібних предметів: міні-автомобіль, міні-велосипед, міні-вертоліт, міні-комп’ютер, міні-літак, міні-мотоцикл, міні-насос, міні-паровоз, міні- передавач, міні-приймач, міні-прилад, міні-робот та ін. Напр.: «Хлопчик з міні-комп’ютером в кишені» (Коротич В.); «Цей міні-прилад не поступається рубіновим чи газовим лазерам, які значно дорожчі» (Знання та праця); «Харківського міні-робота можна носити в портфелі, навіть у кишені» (Наука і суспільство).
У значення новоутворених слів міні- може вносити додатковий відтінок чогось короткого за змістом або невеликого, мініатюрного за формою: міні-календар, міні-книги, міні- оповідання, міні-твори, міні-фейлетон, міні-фільм, міні-зірка та ін. Напр.: «В Індії користуються великою популярністю міні-книги, де друкуються міні-твори» (Молодь України); « Стоп! Далі скорочувати нікуди. Хіба що до міні-оповідання дійду. Є такий жанр» (Літ. Україна).
Поняття малого розміру в аналізованих словах не ускладнено якими-небудь додатковими суб’єктивними чи емоційними відтінками.
Міні- легко приєднується також до назв тварин, птахів, комах, надаючи їм зменшено- пестливого відтінку: міні-кури, міні-оси, міні-миша, міні-пес, міні-павучок, міні-свині, міні- сокіл та ін. Окремі з цих новотворів, наприклад, міні-кури, міні-оси, означають спеціально виведену породу маленьких птахів, комах. Напр.: «Двадцять лабораторій у країні вирощують міні-ос» (Наука і суспільство).
У структурі слів, що означають назви спортивних змагань або ігор, міні- вказує на те, що вони проводяться або в неповному складі учасників або за зміненими правилами, які відрізняються від звичайних меншою кількістю гравців у команді і скороченням часу гри: міні-баскетбол, міні-гра, міні-регбі, міні-турнір, міні-футбол. Дедалі ширшого вжитку набуває міні- при утворенні слів суспільно-політичної лексики: міні-війна, міні-держава, міні-епоха, міні-конституція, міні-підприємство, міні-світ, міні-фунт та ін. Напр.: «Ця міні- держава (Агіон-Орос) розташована у східній Греції, на півострові Агіон-Орос» (Рад. Україна); «Ми залишимось тут, на Геї, єдиними повелителями міні-світу» (Знання та праця).
Слід відзначити, що відсутність в українській мові питомого префікса на означення зменшеності була, очевидно, однією з причин появи і зростаючої продуктивності утворень з розглянутим іншомовним елементом.
Сполучаючись з іменниками, що виражають абстрактні значення, міні- втрачає здатність виражати об’єктивно малі розміри, мініатюрність певного предмета порівняно з іншими предметами того ж ряду. Він все більше виявляє тенденцію до часткової втрати свого конкретного лексичного значення, поступово набуваючи абстрактного узагальненого значення префікса. Значення таких слів, як міні-думка, міні-ідеал, міні-збори, міні-любов, міні-розваги, міні-почуття забарвлюються емоційно-оцінними відтінками, що в певному контексті стають домінуючими. Пор.: «Модник: замша, шкіра, вельвет, міні-думка». (Робітнича газета); «Зав. одної райконтори скликав весь свій колектив на так звані «міні- збори» І новину сповістив» (Молодь України). Значенню таких лексем міні- надає відтінку чогось неповноцінного, незначного і вживається для створення гумористичного або сатиричного ефекту.
В окремих випадках міні- поєднується з абревіатурами — іменниками ініціального типу та прикметниками, напр.: «Керуватимуть такими роботами міні-ЕОМ або спеціальні обчислювальні пристрої» (Наука і суспільство); «На думку японських вчених, розпочався п’ятий з XVI століття «міні-льодовиковий період», який триватиме кілька десятиліть» (Молодь України).
Дедалі активніше міні- використовується для вираження кількісно-оцінного значення, зближуючись функціонально із суфіксами, що передають значення зменшеності та експресивності, пор.: міні-ділянка — діляночка, міні-зірка — зірочка.
Елемент міні- вступає в синонімічні відношення з іншомовним елементом мікро-. У більшості випадків між ними спостерігаються повністю синонімічні відношення, пор.: міні- двигун і мікродвигун, міні-книга і мікрокнига, міні-літак і мікролітак, міні-землетрус і мікроземлетрус та ін. Напр.: «Одна з останніх саморобок — міні-мотоцикл, або мікротягач — має нескладну конструкцію» (Молодь України).
Значна частина утворень з міні- функціонує паралельно із словосполученнями «мініатюрний або мінімальний і іменник» як стилістичні варіанти, пор.: мініприлад і мініатюрний прилад, мініпотрясіння і мінімальне потрясіння. Як правило, вони є рівнозначними і відрізняються здебільшого сферою свого вживання та зрідка — відтінками значень. Сфера використання означальних складень — переважно жанр офіційно-ділового і науково-технічного мовлення, де вони використовуються як спеціальні термінологізовані найменування якихось реалій, а утворення з міні- — здебільшого властиві розмовному мовленню, мові художньої та публіцистичної літератури, значна частина їх є оказіональними утвореннями з яскраво відчутною експресією, напр.: міні-любов, міні-поразка.
Варто зупинитись на правописі слів з міні-. Художня література, журнали, газети свідчать про різне графічне оформлення слів з цим елементом. Зустрічаються написання через дефіс, разом і окремо, пор.: міні-юбка, мініюбка, юбка міні. Такий різнобій пов’язаний з непослідовністю у визначенні словотвірного статусу міні- та однотипних елементів. У сучасній писемній практиці переважає написання міні- з іменниками та прикметниками через дефіс.
Аналіз утворень з міні- свідчить про високий ступінь його словотворчої активності та частоти вживання, автономність та здатність утворювати словотворчо однотипну серію слів. Він виявляє тенденцію до часткової втрати свого конкретного лексичного значення, набуває узагальненого значення і функціонально зближується з префіксами. Це дає підставу кваліфікувати його як префіксоїд. Зважаючи на таке визначення статусу міні-, його слід писати разом з іменниками.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space