МОБІЛЬНИЙ — СОТОВИЙ

Мобільний телефон став однією з важливих прикмет сучасної ділової людини. Його можна взяти з собою в подорож, на пляж, на прогулянку, на тренування. Він невеликого розміру, тож його можна покласти в кишеню чи причепити до пояса. Крім того, мобільний телефон може виконувати більше функцій, ніж звичайний домашній телефонний апарат. Він забезпечує і міжміський, і міжнародний зв’язок, за його допомогою можна проводити невеликі конференції, виходити в Інтернет.
Що ж означає слово мобільний? В академічному тлумачному словнику української мови, словниках іншомовних слів прикметник мобільний представлений досить лаконічно. Сучасне його значення, пов’язане з телефонним зв’язком, фіксують поки що не всі джерела. Наприклад, у СУМі знаходимо таке тлумачення прикметника мобільніш: ‘здатний до швидкого пересування; рухливий’. Саме це значення стимулювало утворення нових значень слова мобільний і похідних від нього.
Прикметник мобільний утворився від відповідного латинського слова із значенням «рухливий, рухомий», яке маємо і в слові автомобіль (буквально « саморухомий, самохід»). Зрозуміло, що телефон сам пересуватися не може, але його зручно носити з собою — ось чому ознака « рухливий» переноситься і на цей предмет. Згадаймо, що мобільні телефони в розмовній мові називають просто мобільником або й мобілкою. Такі розмовні слова утворюються на основі складених назв мобільний телефонний зв’язок, мобільні телефонні комунікації, оператори мобільного зв’язку.
У розмовній мові прикметник мобільний часто заміняють російським аналогом сотовий. По-українському ж правильно казати стільниковий телефон. Адже й українська назва стільниковий (від стільник), і російська сотовый (від соты) запозичені з мови бджолярів. Із словника дізнаємося, що стільник — це площина в рамці, утворена чарунками, тобто своєрідними шестигранними комірками з воску. Стільники роблять бджоли й оси для зберігання меду, перги, вирощування потомства тощо. Для українців стільник (у багатьох регіонах України ще кажуть щільник) — запашне, солодке слово, яке навіває спогади про вулики, пасіку, запашний мед.
То чому ж це давнє українське слово, запозичене із сільськогосподарської сфери, стало основою для творення сучасного радіотехнічного терміна?
Український прикметник стільниковий (так само, як і російський сотовый) утворений за зразком відповідної англійської назви, коріння якої — в латинській мові. Лат. cella, зокрема, має значення « комірка, чарунка в бджолиних стільниках, клітина». Схема стільникового зв’язку (тобто розташування радіотелефонних станцій і поле їх дії) за структурою справді нагадує бджолиний стільник. Отже, назви стільниковий зв’язок, стільниковий телефон зумовлені передусім принципом організації радіотелефонного зв’язку, взаємодії телефонних станцій цього типу. Коли ж ми говоримо мобільний зв’язок, мобільний телефон, то маємо на увазі конкретний вияв стільникового зв’язку, або й конкретний телефонний апарат.
Надія Сологуб

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space