ВІКТОР ТКАЧЕНКО

ЕНЕЙ БУВ ПАРУБОК МОТОРНИЙ…

Хто з нас не пам’ятає із шкільної лави хрестоматійних рядків із славнозвісної поеми Івана Котляревського:
Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак.
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Але чи задумувалися ви над тим, що, власне, означає і звідки походить слово моторний? Чи мають спільне походження слова мотор «двигун», моторний «той, що рухається за допомогою мотора; призначений для моторів» і моторний «жвавий, спритний»? Чи можна беззастережно порівнювати вирази моторний човен, моторний вагон, моторний цех і моторний парубок! На перший погляд, в усіх наведених виразах маємо те саме слово моторний. За звуковою формою спостерігається повна тотожність. Та й за значенням можна вбачати певну близькість. Адже мотор — це двигун, рушій тощо. Це начебто дозволяє зблизити з ним моторний «жвавий, спритний». Але то тільки на перший погляд. По-перше, виникає природне запитання: де ж той мотор в Енея? По-друге, слова мотор ми не знайдемо в Словнику української мови Бориса Грінченка — справжній скарбниці української мови. Зате там є моторний «жвавий, спритний, проворний» (ілюструється, зокрема, і прикладом із збірника українських прислів’їв і приказок М. Номиса — Хоч чорна, да моторна, а біла дуже ніжна — №8534), моторити «робити, діяти», моторувати «те саме», моторун «діяльна, жвава людина», моторяка «те саме», моторячий «спритний, жвавий». Дієслово моторити в словнику Бориса Грінченка ілюструється Шевченковими рядками з « Гайдамаків»:
А тим часом місяць пливе оглядать
І небо, і зорі, і землю, і море.
Та глянуть на людей, що вони моторять.
Щоб богові вранці про те розказать.
Очевидно, що слово моторять тут означає « роблять».
Слово моторний вже привертало увагу мовознавців, Д. Б. Чопик вважав його новотвором І. Котляревського: «.. автором слова «моторний» був правдоподібно І. Котляревський: «Еней був парубок моторний». Останнє слово утворене від « мотор» — у зв’язку з тим, що тоді поширювалась механіка, запроваджували парові рушії» (див.: Неологізми Яра Славутича. Творчість Яра Славутича. Едмонтон, 1978. — С. 79). Дм. Кислиця в тій же книзі у статті « Славутичева мова» заперечує Д. Б. Чопикові: «Щодо слова «моторний», то не знати, чи його справді впровадив до нашого лексикону І. П. Котляревський, написавши в « Енеїді»: Еней був парубок моторний…» Що старше — цей вислів у Котляревського (1790- і роки) чи відома народна пісня: По дорозі жук, жук, По дорозі чорний; Подивися, дівчино, який я моторний» (там же. — С. 98).
Етимологічний словник української мови, пояснюючи слово моторний, не зближує його з мотор «двигун». Навівши вже зазначені тут слова із словника Бориса Грінченка, з інших словників української мови, подавши відповідники з інших слов’янських мов (зокрема, рос. діал. моторный «жвавий, спритний; здібний, умілий, хоробрий, сильний», пол. motorny «спритний, жвавий» та ін.), Етимологічний словник вказує: «не зовсім ясне; зіставляється з мотати, метати». Що такий зв’язок може бути, свідчить хоча б дієслово мотатися «вештатися, ходити, роблячи то одне, то інше; поратися; метушитися» (див.: Етимологічний словник української мови. — Т. 2. — С. 522-523; Б. Грінченко. — Т. 2. — С. 448-449).
Отже, наявність інослов’янських відповідників до слова моторний, активне вживання його в народній мові свідчить про те, що це слово виникло саме в народній українській мові, а не в поемі « Енеїда». До речі, в тексті самої поеми слово моторний вживається досить часто (римуючись із словом проворний), що теж може бути непрямим доказом його народності. Пор. інші приклади:
Були бурлаки сі моторні,
Тут познайомились той час,
З диявола швидкі, проворні,
Підпустять москаля якраз.
***
В тім городі жила Дідона,
А город звався Карфаген,
Розумна пані і моторна…
До речі, в тексті четвертої частини, де Еней описується за допомогою мішаної українсько-латинської мови, слово моторний ніяк не виділяється, хоча інші слова латинські виділяються:
Енеус прінцепс єсть моторний, Формозус, гарний і проворний.
Якби слово моторний було утворене від мотор (лат. motor), то, очевидно, І. Котляревський його виділив би ( так само, як Енеус, прінцепс, формозус).
Отже, наведений матеріал свідчить про те, що слова моторний «жвавий, спритний» і моторний «той, що стосується мотора, двигуна» у своєму звучанні збіглися випадково і мають трактуватися як омоніми ( тобто слова, що звучать однаково, але мають відчутно різні значення і походження).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space