НА ПІДПИС — ДО ПІДПИСУ

У діловій практиці одним із реквізитів документування є підпис. Використовують папки з написом « На підпис», тобто документи в них подають на підпис. Саме з цим прийменником слово підпис вживається в українській мові віддавна.
У лексичній картотеці Інституту української мови НАН України зафіксовано вживання синонімічної форми з прийменником до: «Поклав останню коректу до підпису» (М. Хвильовий).
Значеннєвий відтінок спрямування, призначення є у рідше вживаному вислові для підпису: «Я сказала, що взагалі рідко виходжу з дому, і, щоб якомога швидше відв’язаться від нього, подала йому для підпису папірець» (М. Хвильовий).
Які дієслова найчастіше сполучаються з іменником підпис. Нейтральними є вислови ставити ( поставити) підпис, напр.: «Він ставить підпис під статтею» (М. Стельмах). Розмовні відповідники — дати, додати, прикласти, вивести ( підпис), пор.: «Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис» (Я. Мартович); «Учора принесли мені підписаний Дмитрієвшою і земцями [ статут], щоб я додав свого підпису» (Панас Мирний); «Ткнув огризок-олівець, Вивів підпис і — кінець» (С. Олійник) та ін.
У сучасній літературній мові усталився вислів за підписам ( підписами), коли йдеться про осіб, що затвердили той чи інший документ, напр.: «Шпачиха кинула клич негайно ж братися й писати анонімку за підписами всього селища» (О. Гончар); «Указ за підписом Президента набуде чинності з 1 березня 2002 року» і т. ін.
У тому разі, коли керівник установи, підприємства доводить до відома керівників підрозділів зміст того чи іншого документа з підписом, що засвідчує доведення інформації, то вживають вислів документ під підпис.
Світлана Бибик

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space