В. В. ШИПРИКЕВИЧ

НУМЕРАЦІЯ ВАГОНІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ…

В лексиці усного різновиду мови існує група слів які називають розмовно-просторічними. Вживання їх у певних ситуаціях мовлення виправдане, а то й доречне. Іноді словесні форми із зниженим експресивним забарвленням запозичає писемна мова. Так, у художніх творах деякі з них надають висловленому іронічно-жартівливого відтінку. Подеколи для створення гумористичного або саркастичного ефекту письменники звертаються й до слів різко зниженого стилістичного плану — до так званої просторічно-лайливої, фамільярно- зневажливої лексики, що допомагає розкрити негативні риси в характері персонажа чи негативні явища в суспільному житті. Але бувають випадки, коли словами названої групи користуються не до речі.
Наприклад, пасажири звикли до того, що на залізничних вокзалах в офіційних повідомленнях звучать такі фрази: «Нумерація вагонів починається з голови поїзда»; «Нумерація вагонів починається з хвоста поїзда». Варто, мабуть, поставити під сумнів, чи вдалими з погляду культури мови, мовної естетики є такі висловлювання. Щоправда, вони закріпились у мові, але ми завжди трохи дивуємося немилозвучності цих фраз.
Початок поїзда називають його головою, а кінець — хвостом. Спробуємо розібратись у функціонуванні одного й другого слова в українській мові. СУМ подає, зокрема, такі значення слова голова: «частина тіла людини або тварини», «одиниця ліку худоби», «велика квітка чи плід на кінці стебла рослини». Переносно-образний вжиток засвідчують приклади: «Карпат висока голова Віта безхмарне небо» (Т. Масенко); «Далеко в голові колони заторохтіли підводи» (О. Гончар). Таким чином, може бути виправдане й словосполучення голова поїзда як переносний, образний вираз.
А от як же бути із словом хвіст? «Українсько-російський словник» у 6- ти томах, крім основного значення, багато уваги приділяє використанню цього слова в переносному значенні і наводить такі фразеологізми: в хвіст і в гриви вертіти хвостом, насипати солі на хвіст, підібгати хвоста, приший кобилі хвіст, чужим волам хвости крутити. Ще можна додати поширений у розмовному мовленні вираз плентатися в хвості. В усіх цих висловленнях слово хвіст має емоційно-негативие забарвлення. Зауважимо, що згаданий словник подає лише один приклад на використання його в переносно-позитивному значенні: «Обоз був великий. Його хвіст зникав далеко в сніжній долині, а попереду мчали вершники» (О. Довженко). В усній мові студенти вживають жаргонне чи просторічне хвіст у значенні « нескладений екзамен». Знає усна мова й вирази хвіст черги, хвіст колони, хвіст поїзда. І словники стверджують функціонування цих — з переносним значенням— словосполучень як розмовно-побутових або просторічних. Але чи підходить розмовний вираз хвіст поїзда для тих офіційних повідомлень, які через мікрофон роблять для пасажирів працівники вокзалів? Чи можна вважати службову формулу « Нумерація вагонів починається з хвоста поїзда» літературною? Аж ніяк. А кожна службова формула літературною бути повинна! Чому б ці повідомлення не сформулювати таким чином: «Нумерація вагонів починається від початку поїзда»; «Нумерація вагонів починається з кінця поїзда»?

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space