Т. I. ПАНЬКО

ОБІГ ЧИ ОБОРОТ?

Мова піде про два терміни, що фігурують у системі сучасної української економічної лексики. Який з термінів доречно вживати? Чи не дублюють вони один одного? Чи не надто часто економісти вживають термін оборот? Нарешті, чи існує чітка диференціація між поняттями, позначуваними одним і другим словом? Зауважимо, що обіг та оборот як терміни виникли на грунті живої розмовної мови; вони вживалися і вживаються в сучасній українській мові, маючи кілька значень.
Загляньмо в словники і простежмо значення обох слів у художній літературі та наукових працях.
Слово оборот — праслов’янського походження. Сучасна його форма утворилася з давньої obvortъ (від воротити, вертеть). Слово обіг виникло на українському мовному грунті ( рос. обращение, білор. абарачэнне). Утворене воно, очевидно, від здавна вживаного в українській мові обігати, що має спільнослов’янський корінь.
Одне із нетермінологічних значень слова оборот — це « інший напрямок», «інший зміст». Саме з таким змістом уживали слово оборот Іван Франко та Ольга Кобилянська. Напр.: «Шнайдер зм’як значно, бачачи, що справа може взяти небезпечний для нього оборот» (Франко); «— Хто знає, чи не розпливеться твоя проектована прогулка в дощі, Дорс! — сказав я, надаючи тими словами бесіді інший оборот» (Кобилянська).
Близькими до названих є й такі маловживані значення слова оборот, як « раптова зміна» та « кружляння навколо». Пор.: «— Для мене сей оборот [про полегкість людям] в думках старого розбійника був зовсім несподіваний» (Франко); «А він почав говорити. Зразу манівцями та оборотами, а трохи згодом таки прямо без усяких застережень» (Кобилянська).
Щоб увійти в сферу термінологічних понять, слово оборот зазнало певного семантичного зрушення. Коли йдеться про термін оборот, який утворився на грунті загальновживаного слова, то варто згадати теоретичну настанову В. І. Леніна щодо назв суспільно-політичних понять, носіями яких при соціалізмі стають усе ширші маси трудящих: «Для мас треба писати без таких нових термінів, які потребують окремого пояснення»1.
Про загальновживане і вузьке термінологічне значення писав О. О. Потебня: «Ближче значення слова — народне, між тим дальше, у кожного різне за якістю і кількістю елементів, — особисте. Із особистого розуміння виникає вища об’єктивність думки, наукова, однак не інакше, як через посередництво народного розуміння»2.
Термінологізація слова оборот, як і утворення терміна обіг, відбулася, очевидно, під впливом відповідних німецьких термінів. Гадаємо, що термін оборот створений шляхом семантичного калькування німецького терміна Verkehr, термін обіг — як відповідник німецького Umlauf та інтернаціонального терміна Circulation.
Підставу для такого твердження дає той факт, що слово оборот широко вживане на території Західної України. Вперше його фіксує німецько-український словник юридично- політичної термінології (Juridisch-politische Terminologie fur die slavischen Sprachen Oster- reichs. Deutsch-ruthenische Separat-Ausgabe), випущений термінологічною комісією під керівництвом відомого славіста П. І. Шафарика у Відні 1851 року. Термін оборот зазначений у словнику і окремо, і в термінологічних словосполученнях торговельний оборот, средства обороту, що подаються як повні кальки відповідних німецьких словосполучень: торговельний оборот — нім. Handels-Verkehr, средства обороту — нім. Verkehr-Mittel.
Слово обіг не зафіксоване нами в дожовтневій художній літературі3; названий словник наводить його тільки в термінологічному словосполученні обіг грошей — нім. Circulation Geld, Umlauf Geld.
У науковій літературі XIX ст., присвяченій економічним проблемам, термін оборот і похідний від нього прикметник оборотовий вживається досить широко. Знаходимо їх, зокрема, в працях В. Навроцького, І. Франка. Так, у праці В. Навроцького « Що нас коштує пропінація» натрапляємо на словосполучення оборотовий капітал. Термін оборот знаходимо в першому українському перекладі « Капіталу» К. Маркса, який здійснив І. Франко4. Уживає його І. Франко і в художніх творах, пор.: «Капітали, які він пускав в оборот, робились чимраз більші».
Економічний термін оборот використовує драматург М. Ірчан, представник західної території України: «В минулому році, — додає товариш Соколовський, — грошовий оборот комуни виносив мільйон карбованців».
Із дожовтневих словників української мови ( крім згаданого словника юридично- політичних термінів) терміни обіг та оборот фіксує лише « Малоруско-німецькій словарь» Є. Желехівського. Автор словника майже не розрізняє значення слів-термінів обіг та оборот. Обидва вони подаються як відповідники німецького Um lauf. Поряд знаходимо словосполучення оборотний капітал та оборотливий капітал. Український термін обіг перекладається німецькими Um lauf і Circulation. Тут же подається складне слово кругобіг — нім. Kreisumlauf. Отже, деяка диференціація у вживанні термінів обіг і оборот все-таки відчутна.
Дореволюційна писемно-літературна практика XIX ст. засвідчує широке вживання терміна оборот і дуже обмежене — терміна обіг. Останній фактично подається лише в згаданих словниках. Правда, в « Часописі правничій» двічі зафіксоване термінологічне словосполучення обіжний капітал.
Погляньмо, як конкретизувалися терміни обіг і оборот в українських перекладах «Капіталу». Принагідно зіставимо українські терміни з відповідними російськими та білоруськими назвами.
Насамперед треба відзначити, що в « Капіталі» К.Маркса терміни Uml auf ( oбiг) і Um schlag (оборот) чітко диференційовані. Терміном Um lauf К. Маркс називає обмін товарів, що здійснюється за посередництвом грошей, купівлю-продаж. Дублетом до терміна Um lauf виступає в « Капіталі» інтернаціоналізм Zirkulation. Термін Um schlag K. Маркс уживає як показник кругообороту капіталу, узятого не як одноразовий акт, а як процес, що періодично відновлюється і повторюється. Таким чином, термін Um schlag виражає родове поняття стосовно терміна Um lauf, бо час обороту капіталу складається із часу виробництва й часу обігу. Відповідно до значень розглянутих вище термінів маємо підсистеми термінів: нім. Zirkulationsperiode (II, 249)5, рос. период обращения (II, 249), укр. період обігу (II, 247), білор. перыяд абарачэння (II, 247); нім. Zirkulationskosten (II, 123). рос. издержки обращения (II, 126), укр. витрати обігу (II, 122), білор. выдаткі абарачэння (II, 123); нім. Zirkulationsprozeβ (III, 47), рос. процесс обращения (III, 27), укр. процес обігу (III, 27), білор. працэс абарачэння (III, 27); нім. Umlaufszeit (11,245) — рос. времяобращения (II, 245 ), укр. час обігу (II, 238), білор. час абарачэння (II, 239); нім. Zirkulationsmittel (II, 483), рос. средство обращения (ІІ, 479), укр. засіб обігу (II, 46 3), білор. сродак абарачэння (II, 463); нім. einfache Warenzirkulation (I, 155), рос. простое товарное обращение (I, 151), укр. простий товарний обіг (І, 151), білор. простае таварнае абарачэнне (І, 152); нім. Geldzirkulation (І, 177), рос. денежное обращение (І, 178), укр. грошовий обіг (І, 172), білор. грашавае абарачэнне (І,173); нім. Verkehr der Waren (I, 9 4), рос. оборот товаров (І, 95), укр. оборот товарів (І, 93), білор. абарот тавароў (І, 94); нім. Umschlagszeit (II, 246), рос. время оборота (II, 245), укр. час обороту (II, 238), білор. час абароту (II, 239); нім. Umschlagsperiode (II, 249), рос. период оборота (II, 245), укр. період обороту (II, 238), білор. перыяд абароту (II, 245).
Як видно з наведених прикладів, при перекладі « Капіталу» російською мовою чітко диференціювалися терміни оборот і обращение, при перекладі « Капіталу» з російської мови на українську та білоруську ця диференціація збереглася.
Застереження маємо лише до перекладу термінологічного словосполучення Verkehr de r Waren. Адже йдеться про обмін товарів шляхом купівлі-продажу, отже, правильно було б перекласти обіг товарів ( обращение товаров, абарачэнне товароў), тим більше, що німецькому слову Verk ehr відповідають українські рух, обіг (рос. движение, обращение).
Чітка диференціація термінів оборот і обіг наявна і в творах В. І. Леніна. Уже один вислів — «Додаткова вартість не може виникнути з товарного обігу, бо він знає лише обмін еквівалентів»6— показує, що термін обіг ( обращение) В. І. Ленін уживав на означення видового поняття на відміну від родового поняття оборот.
Чи ж розрізнюються економічні терміни обіг та оборот у сучасній українській мові? Розрізнюються, але, на жаль, нерідко терміном оборот неправомірно підмінюють термін обіг, що призводить до сплутування родового й видового понять. Зокрема, в « Російсько- українському словнику соціально-економічної лексики» російський термін оборот передається через оборот, а от термін обращение — термінами обіг, оборот, оборотність і обертання. Цілком слушно товарообращение перекладено терміном товарообіг. Усі наявні російсько-українські та українсько-російські словники також засвідчують неправомірну підміну терміном оборот поняття обіг. А саме укладачам словників треба насамперед подумати про точність терміна і відповідність його певному поняттю. Чітка диференціація термінів абарот і абарачэння та похідних від них проведена в сучасній білоруській мові. Пор. «Русско-белорусский словарь общественно-политической терминологии», виданий у Мінську (1970 p.).
Однотипними за будовою є терміни — складні слова товарооборот (рос. товарооборот, білор. тавараабарот) і товарообіг (рос. товарообращение, білор. тавараабарачэнне) — кальки німецьких термінів Kreis lauf і W arenzirkulation. Термін товарооборот — дублет терміна кругооборот (до речі, Kreislauf дослівно означає кругооборот). Він виражає періодично повторюваний процес, що охоплює період з моменту авансування капіталу в грошовій формі до моменту його повернення в тій же формі ( включає в себе час виробництва і час обігу). Термін товарообіг означає перетворення товарів у гроші і грошей у товари. Наведемо приклади правильного вживання цих термінів: «Спираючись на золотий запас, наша держава успішно розвиває зовнішню торгівлю, поширює внутрішній товарообіг» («Наука і життя»); «Важливим показником зростання матеріального добробуту народу є збільшення обсягу роздрібного товарообороту» («Матеріали XXIV з’їзду КПРС»).
Із значенням « повний цикл чогось» термін оборот уживається не тільки в системі економічної лексики. Пор. приклади з хімічної, фізичної, сільськогосподарської та юридичної літератури: «Реакції, що відбуваються одночасно в обох протилежних напрямах, називаються оборотними» («Хімія»); «Властивість генератора постійного струму перетворювати механічну енергію в електричну, а електричну в механічну називається оборотністю» («Фізика»); «В колгоспі запроваджено дворічний оборот вирощування товарної риби, тобто на протязі двох років рибу вирощують від ікри до товарних розмірів» («Колгоспник України»); «Юридичні особи беруть участь у цивільному обороті» («Цивільний кодекс УРСР»).
Однак у словосполученнях типу грошові обороти, торговельні обороти слово оборот уживається неправильно замість терміна обіг: адже торгівля — це обіг товарів, гроші — еквівалент обігу. Так само, очевидно, йдеться про обіг, а не про оборот і в такому тексті: «У 1927 р. оборот державної та коопераційної торгівлі на Україні втроє перевищував оборотиприватних торгових підприємств» («Історія Української РСР»). Від іменника обіг цілком природний в українській мові прикметник обіговий ( обігові товари, обігові гроші). Коли ж говоримо оборотні гроші, то маємо на увазі гроші, що вкладаються в підприємство і проходять повний кругооборот. Як бачимо, і означення оборотний вказує, що мова йде про ширше поняття, ніж те, яке називається словосполученням із прикметником обіговий.
Чи перехрещуються, сплутуються нетермінологічні значення слів обіг та оборот у загальновживаній мові? Відразу скажемо — ні. Загальновживане слово обіг властивіше книжній мові в словосполученнях типу виконавський обіг, науковий обіг, пустити в обіг (увести в обіг). Пор.: «В усіх країнах світу створено спеціальні ансамблі старовинної музики, у виконавський обіг входять давно забуті твори» («Літературна Україна»); «Останнім часом у науковий обіг уведено низку нових матеріалів — опубліковано листи М. Лисенка до Ф. Красицького, що зберігалися у сімейному архіві художника» («Народна творчість та етнографія»).
Синонімом слова обіг у наведених словосполученнях виступає слово вживання ( наукове вживання, увести у вживання).
Уживається в народній мові і похідний від іменника оборот прикметник оборотистий (у значенні « спритний»), наприклад: «Гнат вголос завидує і на став, і на рибу. Взагалі, він, здається, завидує на все, окрім бідності й хвороб, і від нього можна почути тільки про хазяйство і про те, що тепер власть не дає ходу оборотистим дядькам» (Стельмах).
Із розглянутих прикладів видно, що значення слів обіг і оборот у сучасній українській мові різне.
Отже, оборот чи обіг? І оборот, і обіг. Обидва слова правомірні в системі сучасної української літературної мови. Значення їх перехрещуються тільки в економічній термінології внаслідок нечіткої диференціації понять, означуваних словами обіг і оборот. Словом оборот треба позначати кругооборот капіталу, узятий не як одноразовий акт, а як процес, що періодично відновлюється і повторюється. В усіх інших випадках доцільно вживати термін обіг, який називає процес перетворення товарів у гроші і зворотне перетворення грошей у товари. При соціалістичній системі господарства обіг є виразником однієї з форм економічних зв’язків між об’єднаними соціалістичними виробниками (держава, колгосп, кооперація), а також між державними і кооперативними підприємствами і населенням. Правомірними є і обидва прикметники — оборотний та обіговий, що звужують, конкретизують відповідні терміни, з якими вони уживаються (оборотный капітал, обігові гроші і т. іп.), а також терміни — складні слова товарооборот (кругооборот) як словотвірний синонім словосполучення оборот товарів і товарообіг як словотвірний синонім словосполучення обіг товарів.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space