О. П. ПЕТРОВСЬКА

ОДЯГАТИ ЧИ НАДІВАТИ?

В українській мові слова надівати ́ ( надіти) ́ і одягати ́ ( одягти, одягнути) є ́ ́ синонімами, проте семантична структура слів одягати ́ ( одягти, одягнути) ́ ́ охоплює більшу кількість значень і відтінків, ніж слів надівати ́ ( надіти). ́
Так, наприклад, одне із значень слів одягати ́ ( одягти, одягнути) ́ ́ «забезпечувати одягом кого-небудь» відсутнє в словах надівати ́ (надіти): Бачила ́ вона [ господиня], що нею [Солохою]… можна усе робити, все на неї валили, і вона на те нічого не одкаже, тільки, звісно, треба годувати й одягати (Мирний, І, 1954, с. 67); У княжій дружині його [ Тура] одягали, годували ( Скляренко, Святослав, 1959, с. 71); Трудівники тилу робили [ в роки Великої Вітчизняної війни] все, щоб дати армії досконалу зброю, щоб одягти, взути і нагодувати солдатів ( Ком. України, 6, 1975, с. 9); А мати гарувала гірко Від темноти до темноти, щоб нас, малесеньких семірко, нагодувати й одягти (Павличко, Любов і ненависть, 1975, с. 5); В серці місячна пороша, серце мріє про весну. Я тебе, моя хороша, наче кралю одягну (Сосюра, II, 1958, с. 62).
Значення «перен. покривати поверхню чого-небудь» теж є складовою частиною семантичної структури слів одягати ́ ( одягти, одягнути): Близькі ́ ́ сніги біліли, і туман одягав в іней на ніч дерева ( Коцюбинський, II, 1955, с. 277); Жменякам покажи голу скелю і скажи «ваша», так вони в кошиках почнуть носити туди землю, одягнуть її і примусять родити (Томчаній, Жменяки, 1964, с. 291). Назване значення переносне, оскільки йдеться про покривання чого-небудь взагалі, а не про одяг людини.
Близьким до цього є значення: «покривати поверхню чогось яким-небудь матеріалом»: Нарядна Красна площа. Кілька місяців працювали тут досвідчені майстри. Вони одягли в новий мармур і граніт Мавзолей В. І. Леніна і трибуни для гостей ( Літ. Укр., 12. XI. 1974, с. 1). Це значення тісно пов’язане з попереднім, воно лише конкретизує, уточнює попереднє значення, виступаючи як його відтінок. Такого значення і відтінку слова надівати ́ ( надіти) не ́ мають.
Невластивий для слів надівати ́ ( надіти) ́ і відтінок « надавати чому-небудь певної форми, втілювати в якісь образи і т. ін.»: Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання ( Коцюбинський, III, 1956, с. 39); Леся Українка була поетом боротьби ідей, але ці ідеї вона завжди одягала в конкретні форми ( Рильський, III, 1956, с. 287).
Немає в семантичній структурі слів надівати ́ ( надіти) і ́ відтінку « добирати для кого- небудь відповідний одяг; відповідно наряджати кого-небудь»: Тиміш привів всього чотири тисячі татар. Щоб налякати панів, Богдан звелів одягти в татарську одежу ще кілька тисяч козаків ( Нечуй-Левицький, VII, 1966, с. 245); Варава… лукаво дивиться на близнят. Йому подобається і їхня ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй ( Стельмах, І, 1962, с. 80 — 81).
Основне ж значення слів надівати ́ (надіти) — «покривати ́ себе або кого-небудь чимсь з одягу; натягувати на себе чи кого-небудь якийсь одяг, яке-небудь взуття і т. ін.»: Вернулися од криниці, і Степан сідлає Коня, свого товариша, Й жупан надіває, А Ярина дає зброю На порозі стоя ( Шевченко, II, 1963, с. 335); Я вже… надівала [плаття] разів зо два, дуже добре вийшло ( Леся Українка, V, 1956, с. 251); Івась надіває солдатський кашкет. В кашкеті зашитий шовковий портрет, Портрет дорогого вождя Ілліча ( Воронько, Три покоління, 1950, с. 22); Христя наділа чорну сукню, оторочену сивим смушком ( Мирний, III, 1954, с. 295); Зовсім не квапливими рухами він [ Каргат] скинув піжаму, надів шкарпетки, черевики, штани ( Шовкопляс, Інженери, 1956, с. 4). Це значення наявне і в семантичній структурі слів одягати ́ ( одягти, одягнути): Прилип ́ ́ [ Роман] до тієї книжки, неначе муха до меду. Вставай та одягай жупан ( Нечуй-Левицький, VI, 1966, с. 376); Одягають [дівчата] ватянки та бушлати і йдуть до військового комісаріату ( Вишня, І, 1956. с. 312). Але для цих слів це значення не основне. Це для них лише відтінок основного значення « покривати одягом кого-небудь».
Як для слів надівати ́ ( надіти), так ́ і для слів одягати ́ ( одягти, одягнути) характерне ́ ́
значення « приладнувати, закріплювати щось на кого-, що-небудь»: Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько! Виводь мені коня мого, Коня мого козацького. Надінь збрую із цвяхами, Із цвяхами і бляхами ( Щоголів, Поезії, 1958, с. 57); Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто ( Шевченко, II, 1953, с. 128); Гей, козаки, козаки, прокидайтеся… в’яжіть старшину, зброю одягайте (Сосюра, І, 1957, с. 370); Обручов здивовано зиркнув на Герна, одягнув окуляри й почав читати ( Тулуб, В степу…, 1964, с. 497).
Таким чином, в українській мові із значенням « покривати себе або кого-небудь чимсь з одягу, натягувати на себе чи на кого-небудь якийсь одяг, яке-небудь взуття і т. ін.» паралельно вживаються як слова надівати ́ ( надіти), так ́ і одягати ́ ( одягти, одягнути), але ́ ́ більш поширеним і нормативним є вживання слів надівати ́ ( надіти); ́ таке значення слів надевать ́ ( надеть) характерне ́ і для російської мови ( пор. надеть чулки; надеть шинель). Рідше вживаються в українській мові з таким значенням слова одягати ́ ( одягти, одягнути); ́ ́ для російської мови вживання слів одевать ́ ( одеть) у ́ цьому значенні є неправильним.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space