ОФОРМЛЕНІСТЬ — ОФОРМЛЕННЯ

У сучасній мовній практиці помітно зросла кількість абстрактних іменників із суфіксом -ість на позначення якісних характеристик нематеріальних основ буття. Це словотворення поширюється не тільки на відприкметникові та відіменні похідні, що є досить звичним явищем для української мови, а й на віддієслівні. У жодному словнику української мови не знайдемо слова оформленість, яке дедалі частіше вживається як варіант до оформлення. Наприклад:«… зразковий магазин — це не тільки його оформленість чи наявність широкого асортименту товарів, а й висока культура обслуговування» (з газ.); «Кожен документ вимагає належної оформленості і юридичної правильності» (з журн.) і пор.: «Зв’язок елементів оформлення книжки з її характером і змістом обов’язковий» (з журн.); «Оформлення документів з питань громадянства України проводиться при особистому зверненні заявника» (з газ.). Обидва слова вживаються у значенні ‘ надання чому-небудь певного вигляду, форми, викінченості, довершеності’. А втім, слово оформленість — не сучасний новотвір. Сьогодення лише розширило його функціональні можливості; на нього можна натрапити в науковій літературі 60- х, 70-х, 80-х pp.: « Пояснення, як відомо, розкривають зміст основного висловлювання шляхом його деталізації. Реалізуються вони за допомогою пояснювальних конструкцій різної структури і синтаксичної оформленості: члена речення, словосполучення, речення» (з журн., 1968 р.). Така практика вживання засвідчує функціональні можливості названої лексеми тільки у сполученні з абстрактними поняттями або термінами: оформленість слова, оформленість думки, оформленість виразу, оформленість висловлювання тощо. У словосполученнях з іменниками-назвами конкретних предметів усталилося слово оформлення.
Ми звикли до висловів: оформлення документів, оформлення паспорта, оформлення візитки, де маємо на увазі їх оброблення відповідно до певних вимог. Оформлення ялинки, оформлення міста, оформлення книги, оформлення території, оформлення одягу, оформлення залу передбачає їх зовнішнє оздоблення. Слово оформлення має широку сполучуваність із прикметниками: законодавче оформлення, суспільне оформлення, класичне оформлення, художнє оформлення, музичне оформлення, архітектурне оформлення, монументально-скульптурне оформлення, зовнішнє оформлення. Іменник оформленість має значно вужчу сполучуваність і характеризується предметним вираженням абстрактної ознаки.
Однак в українській літературній мові іменником оформлення називають і дію, і предмет, тому в згаданому на початку статті реченні треба було скористатися словом оформлення: «Зразковий магазин — це не тільки його оформлення чи наявність широкого асортименту товарів, а й висока культура обслуговування».
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space