А. Ф. МАРАХОВА

КОЛИ ВЖИВАЮТЬСЯ СЛОВА ЗАКЛАД, ОРГАНІЗАЦІЯ,
ПІДПРИЄМСТВО, УСТАНОВА?

Лексичний арсенал української літературної мови багатий на синонімічні засоби, на слова різного звучання, близькі чи тотожні за значенням. Одним з поширених синонімічних рядів є назви виробничих, виконавчих та інших органів і організацій — заклад, організація, підприємство, установа. Про неповну тотожність значень цих слів свідчить хоча б уживання їх поряд у такому контексті: «Сільський виконком бере найактивнішу участь у житті й роботі… всіх сільських установ, закладів і організацій» (Остап Вишня); «Депутати не тільки розв’язують питання державного і соціально-культурного будівництва, а й організують втілення рішень Рад у життя, беруть участь у контролі за роботою державних органів, підприємств, установ та організацій» (Комуніст України). Колегіальний орган якої-небудь організації чи установи, як і сама організація чи установа, що керує ким-, чим-небудь, розпоряджається або радить у чомусь, називається Радою1: «У 1905 р. вперше виникли масові політичні організації — Ради робітничих депутатів» (Наука і суспільство); «Ради — це установа, яка в жодній звичайного типу буржуазно- парламентарній державі не існує і поруч з буржуазним урядом існувати не може» (В. І. Ленін). Отже, слова організація і установа можуть уживатися з ідентичним значенням. Про їхню семантичну спорідненість свідчить і той факт, що найвищий орган державної влади Союзу, республіки називається Радою Міністрів і є не тільки розпорядчим, а й виконавчим органом.
Якими ж відтінками значень різняться слова організація і установа? Чому їх вживають не лише одне замість одного щодо Рад як абсолютні синоніми, а й поряд, як назви різних понять: «Це був райцентр сільського типу … тільки на деяких більших хатах висіли таблиці установ і організацій» (В. Кучер).
Щодо колективу — групи осіб чи об’єднання людей, суспільних груп зі спільними інтересами, метою, політичними поглядами, програмами дій вживають слово організація: «На багатьох підприємствах Київської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької та ряду інших областей створено штаби по керівництву соціалістичним змаганням і штаби трудової вахти, до складу яких входять представники партійних, профспілкових, комсомольських організацій, господарські працівники» (Комуніст України); «Профспілки Країни Рад стали високоавторитетною, найбільш масовою громадською організацією» (Роб. газета); «Тільки на Україні налічується майже півмільйона різних самодіяльних організацій. В їх роботі бере участь близько семи мільйонів активістів» (Комуніст України). Як бачимо, слово організація виступає у поєднаннях зі словами партійна, профспілкова, комсомольська, громадська та ін.
Слово організація є складовим елементом номенклатурних позначень, зокрема об’єднання, союзу держав — Організація Об’єднаних Націй: «На борту корабля « Союз- 19» знаходиться прапор Організації Об’єднаних Націй, яка внесла важливий вклад у те, щоб космос завжди служив благу людей» (Веч. Київ); «Міжнародну організацію по стандартизації ( ІСО), членом якої є 80 країн, з настанням нового року очолив новий президент. Ним став представник нашої країни — голова Держстандарту СРСР, доктор технічних наук, професор В. В. Бойцов» (Рад. Україна).
Установа — це орган, що виконує певні управлінські, культурно-освітні або соціально-побутові функції, це штат службовців з адміністрацією, що відає якою-небудь галуззю чи галузями народного господарства, торгівлі, культури, науки тощо, має самостійний кошторис або перебуває на державному бюджеті2. Порівняймо у контексті: «Політичні установи є надбудова над економічною основою. Ми бачимо, наприклад, як різні політичні форми сучасних європейських держав служать зміцненню панування буржуазії над пролетаріатом» (В. І. Ленін); «Питанню про склад керівних установ партії Ленін надавав надзвичайно важливого значення» (Коротка біографія Леніна). Цілком нейтрально звучить це слово, позначаючи приміщення, де розташована організація, місце роботи кого-небудь: «Карпові сьогодні не сиділося в душному кабінеті. Прийнявши двох- трьох відвідувачів.., він пішов з установи додому» (А. Шиян).
У поєднанні з поняттям науковий подекуди плутають слова установа і заклад. Дехто не розрізняє їх у контекстах: «Півстоліття тому, в буремні дні 1919 року, на Україні була заснована найвища наукова установа — Академія наук» (Вітчизна); «Радянський народ оцінює діяльність наукових закладів, виходячи з того, яку користь вони приносять народному господарству» (Наука і життя).
У III томі Словника української мови дається таке визначення слова заклад: ́ установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій-небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін. Отже, визначальним для розрізнення є галузь діяльності — освіта, культура, лікування тощо. Тому й вживається слово заклад у поєднанні зі словами, що відносяться до цих галузей: «Він ще каже про те, щоб члени бригади починали вчитись, щоб вступали у вечірні та заочні навчальні заклади» (М. Ткач); «Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів» (Остап Вишня); «Для слухачів і курсантів ряду наших військово-навчальних закладів установлено стипендії імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова» (Роб. газета). У поєднанні зі словами науковий слово заклад вживається тільки тоді, коли в науковій організації здійснюється навчальний процес. Стосується ця назва й медичних осередків: «Заклад мінеральних вод був не дуже далеко, йти було недовго» (Леся Українка); «На будівництво житла, шкіл, культурно-побутових і медичних закладів Радянська держава витрачає більш як третину капітальних вкладень» (Комуніст України).
Щодо окремих виробничих об’єднань людей — сільськогосподарських, торговельних, заводських та ін. — як правило, вживають слово підприємство: «Первинні партійні організації створюються за місцем роботи членів партії — на заводах, фабриках, у радгоспах та інших підприємствах, у колгоспах, частинах Радянської Армії, установах, учбових закладах і т. п. при наявності не менше як трьох членів партії» (Статут КПРС); «Радянські люди вносять пропозиції про поліпшення роботи підприємств промисловості й сільського господарства, культурно-побутового обслуговування» (Комуніст України); «Одяг і взуття, тканини і посуд, сотні інших виробів повсякденного попиту виготовляють умілі руки трудівників підприємств легкої промисловості» (Роб. газета).
Таким чином, на конкретних прикладах вживання синонімів — організація, установа, заклад, підприємство — можемо зробити висновок, що визначає вибір того чи іншого слова, його сполучуваність з назвами виробничих, управлінських, медичних та інших органів.

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space