ПАПКА — ТЕКА — ДОСЬЄ — СПРАВА

Під час однієї з телефонних консультацій співрозмовник поцікавився: «Чи доречно вжити слово « досьє» у словосполученні реєстраційне досьє?» Відразу пригадуються відповідники — папка, тека. Не одразу можна дати правильну відповідь: яке слово тут буде на місці і точно передасть зміст? Звернімося спочатку до словників.
За тлумачним Словником української мови, слово досьє означає ‘ зібрання документів, що стосуються якого-небудь питання, якої-небудь справи, а також папка з такими документами’ (ІІ, 392); справа, діловодство. Папка — це ‘ обкладинка з картону, шкіри і т. ін. для збирання паперів, малюнків, нот та ін. // Про те, що міститься в такій обкладинці’ (VІ, 58). Тека — ‘ те саме, що папка, рідко портфель’ (Х, 57).
Усі три слова — запозичені. Папка — з німецької ( рappe — картон), і перші його фіксації датуються початком ХІХ ст. Досьє — з французької (dossier — справа, папери). В українській мові почало вживатися в першій третині ХХ ст. Слово тека — грецького походження, воно означає ‘ вмістилище, сховище’ (Словник іншомовних слів / за ред. О.С.Мельничука. — К., 1974. — С. 655).
У « Словнику чужомовних слів» І. Бойкова, О. Ізюмова та ін. тека тлумачиться як ‘ папка на папери або книжки, портфель’ (с. 415). «Українсько-російський словник» (УРС) 1963 р. (Т. VІ, 22) подає слово тека із значенням ‘ папка, (зрідка) портфель’, а також його розмовний варіант течка (V І, 41). Ці лексеми зафіксовані ще у словнику Б. Грінченка « Словарь української мови « ( ІV, 252). Щоправда, у слові тека виділено лише значення портфель, яке у середині ХХ ст. було вже вторинним. Назва тека відома з другої половини ХІХ ст., про що свідчать цитати із творів, епістолярію В. Cамійленка, М. Коцюбинського, О. Копиленка, Ірини Вільде та ін. Наприклад: «У шанобливій архівній тиші причаїлися роки. Покірно чекають своїх дослідників сховані в пухких теках драми, трагедії, подвиги і відкриття» (з журн.); «Там стояв великий стіл, завалений книгами, теками й загортками паперу, шматками лінолеуму…» (І.Багряний).
Слово досьє в українській мові має й інше значення ‘ слідча справа’, що зафіксоване лише у зазначеному вище « Словнику чужомовних слів» (с. 149). Відомі словосполучення завести досьє, скласти досьє, на нього вже є досьє і под., тобто йдеться про особу, що перебуває під слідством, матеріали якого укладено в папку ( папки). Отже, у мовній свідомості українців семантика цього слова є конотованою, не позбавленою історичних нашарувань, воно закріплене за певною функціональною ( кримінально-процесуальною) сферою вживання. Невипадково у СУМі це слово позначено ремаркою спец.(спеціальне). Пор. зміст таких прикладів: «Моє ж досьє, велике, як майбутнє, напевне, пропустив котрийсь із трутнів» (В.Стус) — про слідчу справу, документи, що стосуються особи поета Василя Стуса; «…в недалекому минулому зміст сповіді інколи осідав в енкаведистських досьє» (з газ.); «Третій день я читаю досьє. / Шелестять сторінки під руками. / Скільки горя і муки в них є, / Скільки віри, надії, безтями» (Л. Дмитерко).
Власне українське слова справа синонімізується зі словами папка, в одному зі значень — документи, зібрання ділових паперів, досьє, що стосується якої-небудь особи, події ( СУМ, ІХ, 587), пор. вислови заводити справу, особова справа.
Як видно із тлумачень, слово папка є ключовим і стилістично нейтральним у синонімічному ряду папка — тека — досьє — справа. Його відповідник тека ( течка) активно вживається в новій українській літературній мові — писемній ( прозі, епістолярії), усній. Назву ж досьє характеризує обмежене вживання. Отже, в офіційно-діловій практиці на позначення сукупності документів рекомендуємо вживати вислови реєстраційна папка, реєстраційна справа.
Світлана Бибик

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space