Н. М. ЗАХЛЮПАНА

ПІДСИПАННЯ — ПІДСИПКА, ПОСИЛАННЯ — ПОСИЛКА

Українська літературна мова має чимало так званих парних іменників. Серед них велику кількість становлять іменники на -ка, -ння. Це похідні, утворені від однієї і тієї ж самої дієслівної основи або від співвідносних за видом дієслів: в’язка, в’язання ( в’язати); посилка, посилання ( посилати); підсипка, підсипання ( підсипати); підмазка ( підмазати), підмазування ( підмазувати) та ін.
До них належать усі утворення на -ка, -ння незалежно від того, чи від даної дієслівної основи утворюються тільки іменники на -ка, -ння ( переробка, перероблення; перетопка, перетоплення), чи поряд з ними виступають і інші віддієслівні іменники (переписка, переписування, перепис; пересипка, пересипання, пересип). Ці утворення становлять інтерес насамперед з погляду семантики та стилістичного вживання. Іменники на -ння — найчастіше однозначні слова. Вони називають опредмечену дію і додаткових значень набувають рідко: «Ми вже говорили про досвід колективів підприємств по розробленню напружених планів» (Комуніст України); «— Щодо гланд, — сказав я для підтримання розмови на вченому рівні, — то вони потрібні не людині, а хірургові» (П. Загребельний); «Надто великі сподівання вкладав він у цього Стрижака» (П. Загребельний). Іменники на — ння не співвідносяться з видовими ознаками дієслів, від яких вони утворюються. Вони вживаються на « означення повністю реалізованої дії, як результат її попереднього протікання і на позначення процесу дії» (Л. А. Юрчук. Про лексикографічне відображення віддієслівних іменників на -ння, -ття. — Мовознавство, 1972).
Порівняно з іменниками на — ння іменники на — ка різноманітні щодо семантики. Переважна більшість утворень — це слова з трьома, чотирма і п’ятьма значеннями. Значно рідше серед них трапляються іменники, яким властиве лише значення дії. Для цієї групи утворень характерне те, що значення дії у них первинне, а додаткові значення розвинулися пізніше ( результат, місце, знаряддя дії тощо): «Про те, як здійснюється підготовка гірничої техніки до експлуатації, розповідає бригадир» (Кабанець М. Широкий пошук резервів. К., 1976); «Чим вища політична підготовка людини, тим вона ідейно загартованіша» (Комуніст України); «До пітерських пролетарів Ленін звертався за допомогою і підтримкою в найважчі хвилини» (Комуніст України) та ін.
Щодо стилістичної диференціації парні іменники на -ка, -ння неоднорідні. «Більшість уживаних тепер віддієслівних іменників на — ння є, безперечно, суто літературного походження» (Наконечний М. Ф. Розмаїтість форм — багатство мови. — Мовознавство, 1967) і « виразно книжного забарвлення» (Сучасна українська літературна мова. Стилістика. За заг. ред. І. К. Білодіда). Тому парні іменники на — ння найчастіше вживаються в науковому, публіцистичному стилях, рідше — в стилі художньої літератури, зокрема в поезії, і майже не властиві розмовній мові ( про це свідчать уже наведені приклади).
Серед парних іменників на — ка можна виділити кількісно незначну групу утворень, властивих щоденній розмовній мові: перекладка, переплавка, переписка, пересипка та ін.
Парні іменники на — ка із значенням опредмеченого змісту дієслів-першооснов і парні іменники на — ння можуть у контексті вільно взаємозамінюватися з метою урізноманітнення стилю: «Ми вже говорили про досвід колективів підприємств по розробленню напружених планів» (Кабанець М. Широкий пошук резервів) і « Величина ефекту від використання потенціалу науки визначається кількістю зроблених відкриттів.., витратами розробки і впровадження наукових ідей» (Там же); «Технологічний процес місцевого ремонту покришок такий: очищення та миття, ..перевірка якості вулканізації та оброблення покришок» (Чех В. Ф., Чех А. Ф. Експлуатація і ремонт пневматичних шин) і « Анодно- механічну обробку.. застосовують для розрізування заготовок» (Статник Н. М., Клебан А. С. та ін. Технічне обслуговування та ремонт машин і обладнання ферм).
Дбаючи про стиль, потрібно уникати насиченості тексту утвореннями на — ка або -ння типу « Очистка від гною можлива тоді, коли доярки проводять чистку стійл» (Статник М. Н., Клебан А. С. та інші. Технічне обслуговування та ремонт машин і обладнання ферм); «Таким чином, розширення виробництва кормів не дає підстави для зменшення вирощування в умовах зрошування зернових культур» (Остапов В. І., Сіденко В. П. Водно-фізичні властивості ґрунту при вирощуванні одного, двох і трьох урожаїв за рік. В кн.: Зрошувальне землеробство).

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space