ПОНОВЛЮВАТИ — ПОНОВЛЯТИ — ПОНОВИТИ. ПОНОВЛЕННЯ —
ПОНОВЛЮВАННЯ — ПОНОВЛЮВАНІСТЬ

Дієслова поновлювати, поновляти, поновити мають спільне значення. Вибір слова залежить від граматичних ознак — видових характеристик. Поновлювати, поновляти позначають незавершену дію, процес відбудови, створення, відновлення чогось: Такі розмови поновлюються у них щовечора. Злігши Юрієві на коліна, немов дрімаючи в його обіймах, Марта надзвичайно пильно їх слухала, а Славенко надзвичайно охоче їх провадив (В. Підмогильний); Суперечності людського життя, коли поновлювати його ретроспективи, вже знаючи фінал і все те, що було найвизначальнішим, відходять на другий план, значно спрощуючи цим загальну картину.. (М. Слабошпицький).
Слово поновляти як один з варіантів недоконаного виду вживається порівняно рідше, переважно в художньому стилі літературної мови: Гей, хто чує, озвися, / Серцем д’серцю горнися! / Нумо слово рятувать, / Славу предків поновлять (П. Куліш).
На завершеність, закінченість відбудови, створення, відновлення вказує дієслово поновити: А хіба є змога .. ліквідувати всі наслідки аварії на Чорнобильській АЕС чи повернути до вжитку ті плодющі землі, які лежать під мілководдям дніпровських морів, чи поновити якість загублених ґрунтів Півдня України (з наук.-попул. літ.); — Ну, начальники, здається, вилізли! — звернувся до нас шеф. — Шарпанського доведеться поновити на роботі. Ах, Шарпанський, не штовхач — ас! Врятував план. (А. Крижанівський).
Правильними з погляду лексичної норми є часто вживані в діловій мові словосполучення поновлювати і поновити на роботі, поновлювати і поновити на посаді, поновлювати і поновити в правах, поновлювати і поновити основний капітал.
Іменники поновлення, поновлювання зберігають і лексичне значення, і граматичні ознаки дієслова. Поновлення передбачає результат створення, відтворення чи відбудови чогось, а поновлювання вказує на відповідний процес, незакінчену дію: Стаття 12. Підстави набуття громадянства України. Громадянство України набувається: 1) за народженням; 2 ) за походженням; 3 ) через прийняття до громадянства України; 4 ) через поновлення у громадянстві України (з газ.); В Антарктиді, на південний схід від Фолклендських островів, є озеро Веддель .. це озеро — джерело поновлювання глибинних вод Атлантичного, Тихого та Індійського океанів (з газ.). Вживання іменника в художньому стилі сприяє обростанню його новими семантичними відтінками і розширенню лексичної сполучуваності: У кожнім дні своя пора світання, / У кожнім дні поновлення своє. / Нема сердець, які не брала рана, / Яких ніколи біль не обів’є (М. Вінграновський); Життєвий процес суттю своєю є безупинна зміна, послідовний ряд явищ розкладу й поновлення, тому й жива матерія становить собою розпадну, постійну речовину, а білок, бувши творивом цієї матерії, поглинає всі її делікатні властивості (В. Підмогильний).
Відприкметниковий абстрактний іменник поновлюваність увійшов до мовної практики в останні десятиліття. Його немає в лексикографічних виданнях до кінця ХХ ст., серед них і СУМ. Проте зафіксоване в найновіших джерелах ( див. Тараненко О., Брицин В. Українсько-російський словник. — К., 2000). Поширенню слова поновлюваність (зустрічається також його варіант поновленість) сприяє також його продуктивна словотвірна модель. Поновлюваність не є варіантом слів поновлювання, поновлення, які позначають віддієслівну дію. Воно називає ‘ властивість до відновлення, відродження’: Поновлюваність природних ресурсів можлива за умови невтручання в кліматичні умови, розбудови підприємств для переробки відходів виробництва (з газ.).
Слово поновлюваність вживається здебільшого з іменником в родовому відмінку: поновлюваність водних ресурсів, поновлюваність лісів, поновлюваність структури рослини.
Вибрати правильне слово допомагає знання не лише лексичного значення слова, а й його граматичних характеристик, словотвірних і стилістичних можливостей мови.
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space