ПОРОЖНЕЧА — ПОРОЖНЯВА — ПОРОЖНИНА. ПОРОЖНИННИЙ — ПОРОЖНИСТИЙ

Слово порожнеча в сучасній українській літературній мові позначає ‘ порожній, нічим не заповнений простір’ (СУМ. — Т. VІІ). Порожнеча, як правило, є наслідком відсутності людей, малолюдності чи безлюддя. Ці значення традиційно закріпилися в мові: Тут статуя стояла Діоніса, тепер тут яма — не спіткнись на неї як-небудь в темряві — цю порожнечу що виповнити може? (Леся Українка); Сестро, — думав він, — ти зараз полинеш відсіль .. А з тобою зникне затемність смерті і лишиться в кімнаті порожнеча та темрява .. Треба прощатись нам, сестро! (В. Підмогильний).
У фізиці порожнечею називають безповітряний простір: Земна куля оберталася в порожнечі (О. Довженко). У художньому стилі це значення набуває часто образних відтінків: Біля домів відпочинку зрідка прокидались голоси, але глухли в сонячній порожнечі (М. Хвильовий); Очі заплющені. Тільки страхітлива посмішка, звернена в порожнечу неба, перекосила солдатське лице (О. Довженко). Названі значення визначають і відповідну лексичну сполучуваність: порожнеча в кімнаті, порожнеча вулиць, порожнеча в селі, порожнеча неба, сонячна порожнеча, космічна порожнеча.
У художньому стилі порожнеча часто вживається в переносному значенні й позначає ‘стан душевної спустошеності, викликаний втратою близької людини, розлукою з ким- небудь’ (СУМ. — Т. VІІ): То для нього була майже магічна сила. Сила порожнечі, туги без Андрія, майже знищеності світу для нього (Ю. Мушкетик); Повна мертвотність. Душевний штиль. Штиль — коли ні вітерцю. Спущені вітрила. Порожнеча (В. Дрозд); Підміна у молоді ідеалів, цінностей, уподобань, смаків веде до безплідної асиміляції й духовної порожнечі людини (з газ.). Вживання слова з епітетами сприяло закріпленню в мові означальних словосполучень: внутрішня порожнеча, духовна порожнеча, душевна порожнеча, морально-культурна порожнеча, сіра порожнеча, порожнеча в голові, порожнеча в думках, порожнеча в душі, порожнеча в серці, порожнеча в очах.
Художнім стилем, рідше стилем ЗМІ обмежується функціонування слова порожнеча у переносному значенні « брак корисної діяльності» (СУМ. — Т. VII) переважно в сполученні зі словами життя, світ: Я й справді був слабий од .. порожнечі життя (М. Коцюбинський); Жив на Ельборз-горі один спасенник, що зрікся світової порожнечі ( з журн.).
Синонімом до нейтрального слова порожнеча є іменник порожнява, тобто «порожній, нічим не заповнений простір» (СУМ. — Т. VII). Це слово містить відтінок образності, що, звісно, обмежує його сферу вживання. Традиційним є поширення слова в художньому стилі: Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою житах, .. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві ( М. Коцюбинський).
Порожнява в сучасній українській літературній мові позначає також ‘ брак глибокого змісту; поверховість’ (СУМ. — Т. VII) і вживається зі словами розмова, думка, душа: Могутній у тебе батя. Трудяга. Без порожняви в душі.. Моноліт [про Івана Лободу] (О. Гончар); Як часто засліплює, гіпнотизує зовнішній блиск, магнетизм виточених манер, імпозантних розмов, за якими ховається всього-на-всього торічеллева порожнява (з газ.).
Слово порожнина є науковим поняттям і вживається у фізиці й анатомії на позначення ‘ порожнього, нічим не заповненого простору всередині чого-небудь’ і ‘ простору в організмі людини або тварини, обмеженого внутрішніми поверхнями стінок тіла’ (СУМ. — Т. VІІ): Дві третини території України взагалі непридатні для будівництва АЕС. Бо тут і піщані ґрунти, і карстові порожнини, і сейсмічність, і підтоплення (з наук.-попул. літ.); У світовій практиці нафту, мазут, нафтопродукти, нафтовий і природний газ, різну іншу безводну продукцію часто-густо зберігають у підземних порожнинах (з газ.); Головний мозок міститься в черепній порожнині. Він має такі відділи: довгастий мозок, міст, мозочок, середній мозок, проміжний мозок і великі півкулі. У головному мозку, як і спинному, є біла й сіра речовина (з наук.-попул. літ.).
Прикметникові похідні від іменника порожнина — порожнинний, порожнистий — теж розрізняються в мові.
Порожнинний є суто науковим терміном і вживається переважно в анатомії на позначення ‘ процесу чи явища, пов’язаного з порожниною’: порожнинна операція. Наприклад: Сучасна медицина досягла чималих успіхів у проведенні комплексних порожнинних операцій (з газ.).
Порожнистий — це той, ‘що має всередині порожнину; виготовлений з порожниною всередині’: порожнисті роги, порожнисте стебло, порожниста куля, порожнисте дерево. Наприклад: .. легкий порожнистий матеріал, який широко використовують будівельники як заповнювач бетонів, знайшов застосування при переробці цукрових буряків ( з наук.-попул. літ.); Ви ж знаєте, що у воді легкі предмети тримаються на поверхні, а важкі ідуть на дно. Тому зрозуміло, що людей пустоголових вода виносить догори, на поверхню. Порожня голова служить їм так само, як неумілим плавцям — висушений, порожнистий гарбуз, який підв’язують до тіла, аби втриматись на поверхні (з газ.).
Як бачимо, кожне слово має своє призначення в мові й знаходить свою сферу вживання. Треба правильно та доцільно використовувати мовне багатство, враховуючи особливості мовної норми і мовної культури.
Тетяна Коць

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space