ПОСТУПОВИЙ — ПОСТУПАЛЬНИЙ — ПОСТУПЛИВИЙ

Чи можна сказати поступальна людина? А рух — поступовий чи поступальний? Щоб відповісти на ці запитання, з’ясуймо значення слів поступовий, поступальний і поступливий, зовнішня подібність яких часто вводить в оману мовців і може спричинитися до спотворення і змісту висловлюваного, і мови загалом.
Загальновідоме, загальновживане значення прикметника поступовий — ‘який здійснюється, відбувається і т. ін. без раптових змін, у певній послідовності, не зразу’ (СУМ. — Т. VII. — С. 86). Це частотне означення до іменників-назв процесів і процесуальних станів, як-от рух, перехід, розвиток, зміни, удосконалення, покращення, погіршення, сповільнення, прискорення, скорочення, збільшення, затримування, звуження, розширення, повернення, перетворення, усунення, впровадження, знешкодження, виправлення, стабілізація, деградація і т. ін. Такими словосполуками багата мова наукової, науково- популярної, спеціальної, публіцистичної літератури: Руйнування гірських пасм призводить до поступового їх вирівнювання ( з наук.-попул. літ.); Низький рівень живлення організму .. викликає поступову затримку росту трубчастих кісток ( з наук. літ.); Поступове звужування об’ємів доверху .. для церковного зодчества України є провідним прийомом ( з журн.); Амортизація — це поступове зниження вартості основних фондів унаслідок їх зношування (з підруч.); Головною нотою доповіді було поступове переборення українським літературознавством еклектизму і безперспективного емпіризму старої науки про літературу ( з журн.).
Наведені ілюстрації не тільки демонструють широку сферу мовного побутування слова поступовий, але й дають змогу змоделювати ряд синонімів, якими воно може ситуативно заступатися в разі потреби. Це прикметники плавний, повільний, послідовний (‘який здійснюється кількома етапами’), а також книжна одиниця еволюційний (див. також Словник синонімів української мови, Т. ІІ. — С. 355). Отже, варіантними є слововживання поступове / плавне / повільне взаємопроникнення, поступовий / плавний / повільний перехід, поступова / плавна / повільна зміна, поступові / плавні / повільні перетворення і т. ін. Інша річ, що сама мовна ситуація, контекстуальне оточення, стиль висловлювання можуть визначити, який із синонімів доречніше обрати в тому чи іншому випадку.
Однак значенням ‘ який відбувається, здійснюється без раптових змін, у певній послідовності’ семантичний обсяг прикметника поступовий не обмежується. Словник української мови вказує і на його друге ( щоправда, марковане як застаріле) значення ‘передовий, прогресивний’. Воно семантично пов’язане з іменником поступ, точніше, його реактивованою на сьогодні семантикою ‘ розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчого рівня до вищого; прогрес’.
І в публіцистиці, і в мові художньої літератури ХІХ — початку ХХ ст., надто ж у тій, що порушувала актуальні для тогочасного суспільства питання національної самоідентифікації, соціального, політичного й культурного розвитку, поступовий — активно вживане кваліфікативне означення до понять погляди, ідеї, людина, молодь, газета, видання тощо. Пор.: Емансипація жіноча в Швейцарії або і в інших поступових краях — се точка давно виборена ( О. Кобилянська); Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати ( Леся Українка); Читачам поступових газет я розіслав окуляри, через які можна читати на далекій відлеглості сконфісковані числа (В. Самійленко); Франко .. сам завжди був у перших рядах поступової інтелігенції ( з журн.). А от у сьогоденному мовному обігу йому відповідають значеннєво співзвучні прикметники передовий ( у знач. ‘який очолює шлях до прогресу’), прогресивний, ідейний, іноді — урочисто забарвлена одиниця високоідейний. Такі синонімічні заміни можна було б зробити і в наведених вище ілюстраціях: у передових / прогресивних краях, шукати передових / прогресивних ідей, передова / прогресивна / ідейна газета, передова / прогресивна / ідейна / високоідейна інтелігенція.
А про кого чи про що ми говоримо поступальний? Відповідь знаходимо у Словнику української мови: про те, що спрямоване вперед, позначене поступом ( СУМ. — Т. VII. — С. 383). Тобто поступальним може бути розвиток, рух: При поступальному русі всі точки тіла рухаються паралельно одна одній ( з навч. літ.).
Третє слово з розглядуваного паронімічного ряду — поступливий. Його доречно вживати, коли хочемо охарактеризувати когось, хто ‘ схильний поступатися; який легко йде на поступки; згідливий’ (СУМ. — Т. VII. — С. 386): Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); [Митрофан] за вдачею плохий та поступливий, до наївності простодушний (В. Швець); У судовій залі буде показово-поступливий, в’їдливий і липкий (В. Дрозд).
Природно, що прикметник поступливий має свій синонімічний ряд: м’який, несперечливий, піддатливий, покладливий (див.: Словник синонімів української мови. — Т. ІІ. — С. 355). Це взаємозамінні ( а часто й взаємопідсилювальні) характеристики людини, яка не любить сперечатися, схильна до уникнення конфліктів, до добровільної відмови від чого- небудь на користь когось іншого, яку можна переконати, схилити на свій бік. Наприклад, авторські характеристики героїв покладливий Лісовський (Р. Іваничук), м’який, занадто податливий кум (І. Франко), завжди податливий Гена Буткевич ( О. Гончар), не дуже піддатлива Килина (Є. Гуцало), несперечливий колега (Ю. Шовкопляс) можна було б замінити на поступливий.
Отже, згадане вище словосполучення поступальна людина позбавлене змісту. Правильно казати поступлива людина. Натомість рух може бути і поступовий, і поступальний — залежно від того, яку ознаку маємо на увазі.
Надія Грицик

2004-2020 Культура української мови. Матеріал доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution NonCommercial Share-Alike
Розробка сайту BEST SEO Space